Офіційний сайт благодійної організації "Мережа 100 відсотків життя Рівне"

Лікар­-епідеміолог І. Ковальчук: ТУБЕРКУЛЬОЗ ВИЛІКОВНИЙ

Туберкульоз – це ­ хронічна інфекційна хвороба, збудником якої є мікобактерія, відкрита в 1882 році німецьким ученим Робертом Кохом. Негативні соціально­економічні наслідки, які спричиняються туберкульозом, дали підстави віднести цю хворобу до групи соціально небезпечних. Не дивлячись на певну стабілізацію епідемічного процесу в останні роки, захворюваність продовжує залишатися на високих показниках. Так, у місті Рівне за 9 місяців поточного року виявлено 76 випадків туберкульозу. Існує 4 типи збудника: людський, бичачий, пташиний і мишачий. Для людини актуальні перші три, особливо людський і бичачий. Оптимальна температура, при якій мікобактерія почувається комфортно ­ 37°С. На сонці збудник гине швидко,а в сирих і темних приміщеннях може зберігатися місяцями і навіть роками.

Основне джерело інфекції ­ хвора на відкриту форму туберкульозу людина. Збудник потрапляє в навколишнє сере­довище з харкотинням хворого, при туберкульозі інших органів ­ з калом, сечею, гноєм, слиною. Мікобактерії виявляють у молоці матері­годувальниці, хворої на туберкульоз. Воротами для проникнення інфекції в організм можуть бути дихальні шляхи при розмові, кашлі, чханні, прибиранні приміщень, де було засохле мокротиння.

Збудник може проникати також через шкіру, слизові (надрізи, подряпини), від хворої вагітної до плоду через плаценту. Збудник через кров чи лімфу попадає в організм і адсорбується в лімфовузлах. Слід зазначити, що чим вища опірність організму, тим менша вірогідність виникнення хвороби. Найбільш схильні до інфікування туберкульозом особи без певного місця проживання, біженці, емігранти, звільнені з місць ув’язнення, пацієнти наркологічних і психіатричних закладів, хворі на цукровий діабет, виразку шлунку і 12­палої кишки, ВІЛ­інфіковані і хворі на СНіД, особи, які отримували цитостатичну, кортикостероїдну або променеву терапію. Сприяють виникненню захворювання стан пригніченості центральної нервової системи, стреси, хронічні захворювання легень, неповноцінне харчування.

Туберкульоз легень – ­ найрозповсюдженіший. Частою ознакою є вечірнє підвищення температури до 37,2­37,5°С, іноді ­ до 39,0°С, нічний піт, слабкість, втома, зниження апетиту. Постійною ознакою туберкульозу легень є кашель. Він може бути або сухим, або з виділенням харкотиння. При прог­ресуванні процесу з’являється задишка. У разі, коли процес набуває хронічного характеру, розвивається пневмосклероз і емфізема, які призводять до легеневої і серцевої недостатності, набряків.

Туберкульоз дає високу летальність. Так, за 9 місяців 2013 року в м. Рівне померло 10 хворих. Разом із цим слід пам’ятати, що туберкульоз виліковний. Але, насамперед, головна увага населення має бути скерована на профілактику. Це, в першу чергу, вакцинація новонароджених у пологових установах, ревакцинація дітей у віці 7 років, щорічне обстеження дітей методом туберкулінодіагностики. Значний вплив на стан опірності організму мають умови навколишнього середовища, умови проживання, заходи щодо боротьби з алкоголізмом, наркоманією, тютюнопалінням. Важливо повноцінно харчуватися, уникати стресів, загартовувати організм і т. ін.

Лікар-­епідеміолог І. С. Ковальчук

http://rakurs.rovno.ua/16098