Офіційний сайт благодійної організації "Мережа 100 відсотків життя Рівне"

Обізнаність медиків і пацієнтів – запорука якісного знеболення для паліативних хворих Рівненщини

Автор: Ангеліна Непомняща (ГОЛОСНО)
11.02.3015, http://golosno.com.ua/

Біль – це потужний руйнівний фактор, що нівечить психіку людини не менше, ніж будь-яка невиліковна хвороба. Тому проблема знеболення сьогодні є однією із найбільш актуальних для паліативної медицини в Україні.

10 лютого у Рівному в приміщенні Поліклініки № 2 відбулася прес-конференція на тему «Забезпечення доступу паліативних хворих до якісного знеболення». У заході взяли участь:
=> голова правління Рівненського обласного відділення «Всеукраїнської мережі ЛЖВ» Юрій Лазаревич;
=> правозахисник, соціальний працівник Рівненського обласного відділення ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» Євген Новицький;
=> лікар-інфекціоніст поліклініки №2 Любов Рябова;
=> виконавчий директор Рівненського обласного відділення ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» Ганна Котенко.

Основною темою, обговорюваною під час прес-конференції, стала проблема незнання як пацієнтами, так і лікарями, сучасної нормативно-правової бази в галузі надання допомоги паліативним хворим. Біль, який змушені терпіти онкохворі на останній стадії, це нестерпні страждання, що руйнують людину і фізично, і психологічно. Але навіть якщо хвороба невиліковна, біль може і повинен лікуватися. І на сьогодні питання про те, наскільки сильно у людини щось болить, визначає сам пацієнт. Для цього існує так звана шкала болю, за допомогою якої людина сама показує лікарю, наскільки сильними є її страждання, а лікар, виходячи з цього, підбирає відповідне знеболення.

Хто саме призначає знеболюючі препарати, де і як отримати рецепт та на який період, – про ці та інші актуальні для сьогоднішньої паліативної медицини питання говорили експерти, залучаючи представників преси для широкого висвітлення та роз’яснення даної проблематики мешканцям Рівненщини.

Серед гостроактуальних питань, також обговорюваних під час зустрічі, – розробка Рівненської обласної програми з паліативної допомоги на 2015-2022 роки, затвердження якої чомусь і досі гальмують чиновники, та правові основи надання знеболення.

ОБЛИЧЧЯМ ДО ПАЦІЄНТА

Євген Новицький, правозахисник у сфері медичного права:  

- Сьогодні ми маємо парадоксальну ситуацію: в Україні одна із самих ліберальних нормативних баз серед європейських країн. У нас вільно можна застосовувати всі форми знеболення, включно із сильнодіючими анальгетиками, які в законодавстві також називають наркотичними засобами (ми, в свою чергу, використовуємо термін «опіоїдний анальгетик», адже говоримо про ліки).

З іншого боку, лікарі на місцях вперто, незважаючи на всі семінари, методичні матеріали, роз’яснення, поки що не чують, не знають і не завжди хочуть знати, як надавати ефективне знеболення тим, хто його потребує. В першу чергу – паліативним хворим із онкологічними діагнозами, які терплять те, що якраз і називається нестерпним болем. Тому ми прагнемо донести до наших медиків вимоги нинішніх законодавчих актів, щоб допомогти їм повернутися обличчям до пацієнта.

Євген Новицький роз’яснив, що нині існує триступенева схема знеболювання – від простих анальгетиків до сильнодіючих. Проте це не означає, що завжди треба починати з першого ступеня і мучитись тиждень на анальгіні, а вже потім, якщо пацієнт починає кричати від болю, можна давати щось сильніше. Необхідно одразу визначити, на якій стадії знаходиться пацієнт і, можливо, розпочати з другого чи навіть третього ступеня. Особливо на фінальній стадії захворювання, коли болі дійсно нестерпні.

На сьогоднішній день пацієнт, який знаходиться вдома, а не в лікувальному закладі, має право отримати знеболення у випадку необхідності на 10 днів. А якщо це паліативний хворий – на останній стадії захворювання – до 15 днів. Тобто купувати опіоїдні анальгетики для своїх родичів люди можуть два рази на місяць, а не як раніше – кожні три дні.

РИЗИКИ НАРКОЗАЛЕЖНОСТІ

- Дуже дивно, – зауважив пан Новицький, - що навіть столичні лікарі досі не знають, що можуть виписувати одночасно 10-15 рецептів однією датою, якщо, скажімо, на один рецепт передбачена гранична доза препарату опіоїдного анальгетика. А також дозволяють собі фрази типу «Да ви же перетворитесь на наркомана!», при тому що наукою доведено, що наркоманія – це результат вибору. І якщо препарат вводити людині, яка не має мети стати наркоманом, фізіологічна залежність протягом двох тижнів поступово зменшується, і в людини не виникає бажання повернутися до опіоїда з метою наркотичного сп’яніння.

А також сьогодні немає потреби в жодних комісіях – чинною постановою Кабінета Міністрів № 333 рішення про призначення опіоїдних анальгетиків лікар виносить одноосібно – на підставі поставленого діагнозу та шкали болю, за якою пацієнт визначив свій стан.

Крім цього, пацієнт має можливість отримувати знеболюючі ліки не самостійно, а висувати свого представника, який, по-перше, має право отримати ліки прямо в лікарні, по-друге – отримати рецепт на безкоштовне знеболення, і по-третє – отримати рецепт на платне знеболення. Всі способи однаково законні, представник лише підтверджує письмово, що він обізнаний про відповідальність за їх зберігання і введення. Йому видається лист призначення і він сам допомагає своєму родичу знеболюватися.

НЕ ТРЕБА МОВЧКИ СТРАЖДАТИ

Включившись в розмову, Ганна Котенко, виконавчий директор Рівненського обласного відділення ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» (людей, що живуть з ВІЛ), в свою чергу, наголосила на необхідності розробки обласної програми з паліативної допомоги на 2015-2022 роки, адже програма передбачає, що в ній будуть зазначені і акумульовані всі кошти, направлені на паліативних пацієнтів, і в тому числі кошти на знеболення.

- Не можна забувати, що існує також певна категорія соціально незахищених пацієнтів, які мали б отримувати знеболення за державні кошти, що якраз мають бути передбачені в обласній програмі. І зараз ми, за підтримки фонду «Відродження» втілюємо проект, який виступає своєрідним запобіжним заходом: коли закінчилося державне фінансування на знеболення, а нові кошти ще не прийшли, наша організація може покрити цей момент для соціально незахищених категорій населення, які страждають від нестерпного болю. Отже, ті паліативні хворі, яким держава не надає знеболення, а власних коштів на це вони не мають, можуть звертатися до нас, в Рівненське відділення мережі ЛЖВ, і на якийсь певний період, на 2-3 дні, ми можемо покрити цю проблему, закупивши для них знеболюючі препарати.

Організатори заходу зауважили, що в кінці 2014-го і на початку 2015 року факти звернень пацієнтів за допомогою засвідчують, що людям не вистачало знеболення. Особливо в кінці 2014 року, коли закінчилося бюджетне фінансування. Але терпіти і страждати мовчки в жодному разі не треба. Є люди і організації, які готові допомогти – необхідно лише вчасно звернутися.

За підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров’я, приблизно 1400 людей на рік в Рівненській області потребує знеболення. Але ця цифра не є щоденною, адже більшість – це люди, які потребують знеболення за два тижні до смерті. В той же час, за словами учасників конференції, сьогодні в Рівненській області більше ніж на 50 % ця проблема закрита, в той час як по Україні – лише на 10 %.

ВАЖЛИВО НЕ ЗАПІЗНИТИСЯ

Щоб послуги медичних закладів були ближчими і доступними для пацієнтів, сьогодні при поліклініках створюються виїзні мобільні бригади. Про роботу такої мобільної хоспісно-паліативної бригади на базі поліклініки № 2 розповіли її представники, зокрема, лікар-інфекціоніст Любов Рябова:

- Біль – це джерело фізичних і психічних страждань, і тому хворі зазвичай більше бояться болю, а не смерті. Наша бригада працює вже протягом року – ми виїжджаємо до хворих і надаємо консультації щодо знеболення, а також проводимо роботу із лікарями-терапевтами або сімейними лікарями, які призначають знеболення згідно з тим больовим синдромом, який наявний у пацієнта. Самі ми знеболення не виписуємо – тільки моніторимо паліативних хворих на місцях і контролюємо надання знеболення тим, хто особливо потребує допомоги – хворим на останній стадії, тобто за два тижні-місяць до смерті. Важливо їх знайти і не запізнитися.

Лікар також наголосила, що сьогодні нема потреби звернення за рецептом в онкодиспансер, адже згідно з останніми документами надання знеболення має призначати саме лікар-терапевт, який безпосередньо спілкується із пацієнтом і на основі його скарг має призначати це знеболення. Онколог не бачить пацієнта, що перебуває на дому, і часто виписує знеболення по шаблону, лікуючи онкологічне захворювання, а не біль. Натомість лікар-терапевт, або сімейний лікар, може зробити оцінку больового синдрому і виписати саме такий знеболюючий препарат, який вимагає пацієнт на дому. Тобто провідним чинником в цьому питанні на сьогодні є те, як хворий подає свій біль, а не як думає про це лікар.

- Часто самі пацієнти і родичі бояться використовувати зайвий раз знеболення, думаючи, що можливе виникнення наркотичної залежності, – розповіла Любов Рябова. - Але схема лікування на останніх стадіях захворювання не призводить до наркозалежності, і це є необхідним при наданні паліативної допомоги. Тому треба ще проводити і роз’яснювальну роботу серед всього населення, щоб люди розуміли, що людина не повинна піддаватися тортурам. Якщо на сьогодні у всьому світі визнали знеболення і це вважається досягненням сучасної медицини, тому відповідно до вимог Кабміну і міністерських наказів ми мусимо призначати якісне адекватне знеболення нашим пацієнтам.

Крім цього, наша мобільна бригада при візитах до таких хворих має оцінювати стан побічної дії цих препаратів і призначити при необхідності ліки, які знімають її, викликати вузьких спеціалістів, якщо виникають додаткові проблеми і т. д.

ПІД ЗНАКОМ ПИТАННЯ

На сьогодні це єдина в області хоспісно-паліативна бригада, яка, на жаль, обслуговує тільки район поліклініки № 2. На тиждень бригада обслуговує приблизно 10-15 хворих, і, зробивши оцінку, надалі відвідує пацієнта за потребою. Це пілотний проект за підтримки донорів, який за рік існування вже довів свою необхідність і позитивні успіхи. Проте, як зауважив голова правління Рівненського обласного відділення «Всеукраїнської мережі ЛЖВ» Юрій Лазаревич, в подальшому існування таких бригад під великим знаком питання.

- Тому і в обласній програмі ми звернули увагу на розвиток і перспективу щодо виїзних бригад, щоб в майбутньому навіть в кожному районі Рівненської області були створені такі бригади, при кожній поліклініці. Взагалі наша організація бачить майбутнє за виїзними бригадами, які би доглядали за пацієнтами вдома, могли відкоригувати знеболення, надати консультації та допомогу. Таким чином і ми, і лікарі можемо вчасно отримували оперативну інформацію про те, що з’явився ризик переривання доступності до знеболення.

Підбиваючи підсумки зустрічі, організатори зазначили, що тільки спільними зусиллями управління охорони здоров’я, чиновників, громади, преси можна досягати того, щоб хворі знали свої права і вимагали якісного адекватного знеболення у свого лікаря.