Офіційний сайт благодійної організації "Мережа 100 відсотків життя Рівне"

ЄС веде боротьбу за позитивні перетворення в українській медицині – Юрій Лазаревич

Створення єдиної системи громадського здоров’я передбачає Глава 22 Угоди про асоціацію з ЄС. І Україна взялась імплементувати ряд Директив ЄС, що є додатками до цієї Глави. Зокрема, передбачається наблизити законодавчі та нормативні акти щодо виробництва, реалізації та реклами тютюнових виробів, створити мережу епідеміологічного нагляду та контролю за поширенням інфекційних захворювань, наблизити стандарти забору та зберігання крові до європейських, встановити стандарти якості та безпеки донорства. Прискорюють проєвропейські зміни в системі охорони здоров’я активісти благодійної організації «Мережа 100 відсотків життя Рівне». Як і для чого вони це роблять, ми запитали в Юрія Лазаревича, голови благодійної організації «Мережа 100 відсотків життя Рівне»

P71006-111723

Отже, за підтримки ЄС Ваша організація на теренах області реалізує проект «Сприяння інтеграції України в європейські мережі охорони здоров’я». На що проект націлений? Які завдання перед собою ставите? І якими методами збираєтесь їх досягати?

Україна посідає друге місце в європейському регіоні за рівнем смертності, за останні 20 років смертність збільшилась на 12,7%. Якщо порівняти то у Європейському Союзі за цей же період показник смертності знизився на 6,7%. Чверть від загальної смертності в Україні серед працездатного населення. В останні роки серцево-судинні захворювання є основною причиною, далі йдуть новоутворення, а зовнішні причини смертності знаходяться на третьому місці.   Багаторічний провал вакцинації, епідемія туберкульозу, вірусних гепатитів В та С перетворюють нашу країну на потенційно небезпечне вогнище інфекційних хвороб в Європейському регіоні. Реформа, яка передбачає руйнування корупційних схем, зустрічає значний опір з боку фармакомпаній, чиновників і не має значної підтримки серед профспілок, медичних асоціацій та населення. ЄС веде боротьбу за позитивні перетворення в українській медицині. Досягти прискорення проєвропейських змін в системі охорони здоров’я Рівненщини  збираємося шляхом формування громадської підтримки реформ. Для цього організовуємо тренінги, семінари, інформуємо громадськість за допомогою ЗМІ. Розвиток системи громадського здоров’я в Україні один з пріоритетів реформи, відтак одним з першочергових наших завдань є створення Обласного центру громадського здоров’я, який займатиметься популяризацією здорового способу життя, профілактикою, збільшенням тривалості життя серед людей активного та працездатного віку.

rfr_logo 3

Ви озвучили чотири напрямки, по яких працюєте. Давайте закцентуємося на кожному з них окремо. Цифрова Європа вже призвичаїлась до електронної медицини. Особливо розвинена в цьому напрямку Естонія. Запуск електронної системи охорони здоров’я Е-Нealth в Україні. Що зміниться для лікарів та пацієнтів і яким чином такий сервіс наближує нас до європейських стандартів?

У кінцевому результаті має зникнути паперова складова роботи лікаря й лікарень загалом; усі необхідні форми, зокрема карта пацієнта, будуть в електронному варіанті, їх лише треба буде заповнити. Пацієнти зможуть через Інтернет подивитися наповнення своє медичної карти, ознайомитися із результатами аналізів та призначеннями, так, як це наразі відбувається в Європі. ВООЗ визначає E-Health як безпечне та економічно обґрунтоване використання інформаційних та комунікаційних технологій у сфері охорони здоров’я, включаючи надання медичної допомоги та організацію нагляду за здоров’ям населення. Електронізація сфери охорони здоров’я означає, що вся медична інформація про пацієнта зберігається в електронному вигляді. Лікар та пацієнт можуть проводити online діагностику та консультації. Пацієнти отримують можливість через мобільні додатки відстежувати інформацію про своє здоров’я, наявність медичних препаратів, а лікарі – отримувати статистичну інформацію. До того ж, лікарі не витрачають час на заповнення паперів у них є змога більш детально вивчати пацієнта. І, як на мене, ключове, відкрита електронна звітність забезпечить більшу прозорість у розподіленні державних коштів та їх обліку. Буде видно, на які конкретні витрати вони пішли. По суті, реєстр стане базою медичних карток. У кожного лікаря буде можливість ознайомитись з анамнезом будь-якого клієнта, вивчити його історію незалежно від того, у яких закладах той лікувався раніше.

В рамках проекту, який Ваша організація реалізує за сприяння Європейського Союзу вже відбулося кілька заходів, присвячених проблемам вакцинації  . А це, очевидно, важливо на шляху до виконання вимог ЄС щодо інфекційних захворювань. Вакцинація в Україні і країнах ЄС: в чому різниця? Чому у нас так важко просувається це питання?

Українські батьки відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень через недовіру до лікарів та вакцин. Це вже призвело до зростання небезпечних інфекційних недуг і дитячих смертей від них. Був період, коли завозили неякісні вакцини, які давали велику побічну дію. Але ситуація змінюється. І ми хочемо донести до батьків, що вакцини стали якісні. Нині їх закуповують міжнародні організації. І що не варто бути жертвами міфів про вакцинації, які поширюють «ображені» фармакомпанії.

Яким чином проект «Сприяння інтеграції України в європейські мережі охорони здоров’я» буде просувати ідею вакцинації?

Ми намагаємося донести якомога більшій кількості людей інформацію про необхідність вакцинації, збираємо факти й за допомогою таких інструментів як семінари та тренінги, які організовуємо як для лікарів так і батьків, руйнуємо міфи і відновлюємо довіру до вакцинації, користуючись інформацією на базі доказової медицини.

Ще один напрям Вашого проекту – громадське здоров’я. Так, власне, називається цілий розділ Угоди про асоціацію з ЄС. Проте саме поняття громадського здоров’я досить абстрактне. Чим є громадське здоров’я для України в контексті євроінтеграції?

На жаль, наша медицина переважно лікує, тобто працює з результатом. А якісна профілактика – це вплив на причини хвороб. Більшість людей звикли, що ми лікуємо, а не займаємося профілактикою. Лікувати недугу дорожче ніж зайнятися профілактикою. Тому ці напрямки важливі для громадян України. Страхова медицина, до якої неминуче прийдемо, поставить усе на свої місця: бути здоровим стане елементарно вигідно. Регулярний профогляд, вчасне виявлення хвороб на ранніх стадіях – усе це значно зменшуватиме витрати на лікування. Ринкові механізми в медицині привчатимуть людей цінувати здоров’я. Створення Центрів громадського здоров’я передбачає переформатування не лише санітарно-освітньої роботи, а й таких напрямків як епідеміологічний моніторинг та медична статистика. Сподіваюся, що у 2018 році створений Центр громадського здоров’я запрацює на Рівненщині. У нас вкрай низький рівень пропаганди здорового способу життя, низький рівень поінформованості населення в галузі охорони здоров’я і ці прогалини, новостворений центр має закрити. Крім того статистика щодо різних інфекційних хвороб повинна бути уніфікованою і збиратись в одному місці, а не так як зараз: дані щодо туберкульозу ідуть в один інститут, стосовно СНІДу — в інший, а випадок сказу десь у районі взагалі, можуть і не зафіксувати. Це все сприятиме зниженню захворюваності, смертності та інвалідизації громадян України. Це той позитивний досвід країн ЄС, який ми маємо перейняти.

Щодо реформування системи донорства є кілька директив ЄС, які мають бути впровадженими впродовж 2-х років. В рамках Вашого проекту також передбачена підтримка реформування системи донорства. На що саме націлюєтеся?

У західних країнах буди донором — престижно. Така людина своєю доброю справою викликає повагу в оточуючих, тому проблема з переливанням крові в медичних закладах давно вирішена — вона завжди в наявності. Ми своєю діяльністю пропагуємо культуру донорства. Для прикладу, цифри останніх років свідчать, що в Україні на 1000 осіб припадає 12-14 донорів. Для порівняння: у країнах Європи – 25, у США і Канаді – 40-60. Бути донором в європейських країнах престижно, і це попри те, що громадянам, які здають власну кров нічого не платять.  Але на це європейці  йдуть, бо  це говорить про  добрий стан здоров’я та про соціальну позицію.