30/06/2015

Марія Адамчук

Експерт проекту, президент БФ «СТОПРАК» (м.Луцьк) Марія Адамчук визначає основною проблемою становлення паліативної допомоги в Україні суперечливість нинішнього законодавства щодо знеболення, прогалини у нормативно-правовому полі, яке регламентує надання паліативної допомоги та відсутність єдиної програми паліативної допомоги.

Особливостями сучасної медико-демографічної ситуації в Україні є високий рівень захворюваності та смертності від онкологічних та тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювань, значне поширення захворювання на ВІЛ-інфекцію/СНІД, туберкульоз, вірусний гепатит «В» та «С». Це зумовлює один з найвищих в світі рівнів смертності, яка у 2014 році становить 15,75 на 1000 населення, у м. Луцьк такий показник становить 10,3 на 1000 населення.
Інкурабельні захворювання, особливо у термінальних стадіях перебігу супроводжуються вираженим больовим синдромом та іншими важкими розладами життєдіяльності, що завдають значних фізичних і моральних страждань, суттєво знижують якість життя пацієнтів та членів їх родин. Це вимагає створення та розвитку доступної та ефективної системи надання паліативної допомоги населенню.
Зумовлюють зростання потреби паліативної допомоги невпинне постаріння населення. Сьогодні, відповідно до даних Державного комітету статистики України та МОЗ України понад 3 млн. громадян в Україні мають вік, старший за 75 років. У значної частини літніх людей суттєво знижується якість життя – вони страждають через хронічний невгамовний біль, когнітивні розлади і важкі порушення функцій органів і систем. Більшість з них, особливо у некомпенсованих та термінальних стадіях захворювання, гостро потребують паліативної допомоги у закладах охорони здоров’я або вдома під опікою медичних працівників.
Згідно міжнародних рекомендацій і стандартів для 45 млн. населення України необхідно забезпечити функціональними 4,5 тис. ліжок для паліативної допомоги. В розрахунку на населення м. Луцьк потреба в ліжках паліативної допомоги складає 22.
Згідно методичних рекомендацій розрахунку потреби в паліативній допомозі (рекомендації ВООЗ та Наказу МОЗ України від 15.07.2011 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо розрахунку потреби населення у медичній допомозі»), не менше ніж 80% з інкурабельними формами онкологічних захворювань потребують паліативної допомоги. У м. Луцьк у 2014 році такої допомоги потребувала 271 особа.

Отож, розвиток паліативної допомоги у м. Луцьк, зокрема, прийняття та впровадження Луцької міської Програми розвитку паліативної допомоги на 2015-2020 роки, забезпечить гарантовану доступність, якість та ефективність надання паліативної допомоги невиліковно хворим лучанам та їх родинам. Прийняття локальних протоколів знеболення в медичних закладах забезпечить стандартизацію послуг та сприятиме захисту прав пацієнтів на знеболення та гідне завершення життя.

30/06/2015

Шевчук

Експерт проекту в м.Виноградів Закарпатської області Володимир Шевчук основною метою діяльності в рамках проекту визначив покращення якості послуг та розширення спектру послуг Закарпатського регіонального центру паліативної допомоги.

І. В першу чергу метою локальної адвокації, яку реалізує В.Шевчук є впровадження посади провізора в штат Закарпатського регіонального центру паліативної допомоги.
Згідно з рекомендаціями ВООЗ стосовно функціональних обов’язків фармацевтичних фахівців КП (провізор) повинен брати активну учать у формуванні політики застосування лікарських засобів, розробляти керівництва та критерії для формулярів медичних закладів, залучатись до розробки клінічних протоколів, документувати та оцінювати результати клінічних досліджень з метою покращення якості послуг.
Інтегруючи результати дослідження фармацевтичних фахівців у вітчизняних закладах паліативної медицини, рекомендації ВООЗ та міжнародних організацій в галузі паліативної допомоги, визначено основні функціональні обов’язки провізора Центру паліативної допомоги:
1. Реалізація власне фармацевтичних функцій (виготовлення лікувальних засобів в умовах аптеки на території закладу, організація вхідного контролю, обліку, зберігання, утилізації, знищення лікувальних засобів.
2. Надання індивідуалізованої та колективної інформації щодо раціонального призначення, дозування та застосування лікарських засобів, фармакологічну взаємодію різних засобів, підготовка повідомлень про нові лікарські засоби.
3. Надання клінічних послуг – участь у консиліумах, співпраця з персоналом у процесі вибору та призначення оптимальних форм лікарських засобів, підготовка разових доз для пацієнта, супроводження у веденні документації.
4. Реалізація клініко-фармакологічних функцій: фармаконагляд, прогнозування виявлення та усунення пов’язаних з ліками проблем (недоцільних та нераціональних призначень, невідповідних лікарських форм, некоректного дозування, лікової взаємодії, побічних ефектів, технічних помилок та ін.).
5. Реалізація клініко-економічних функцій: проведення фармако- та клініко-економічного аналізів; дослідження споживання лікарських засобів хворими, формування асортименту та визначення потреби лікарняного закладу, організація забезпечення закладу якісними препаратами.
6. Здійснення експертних функцій: оцінка ефективності та економічної доступності фармацевтичних препаратів, оцінка споживання окремих груп препаратів.
7. Участь у розробці локальних протоколів, формулярів.
8. Надання освітніх послуг: проведення інформаційно-консультаційної роботи з хворими та членами їх сімей, організація навчальних заходів для медичного персоналу і волонтерів.
ІІ. Наступна ціль адвокаційної діяльності, над якою працює В.Шевчук – оптимізація формулярного асортименту опіоїдних анальгетиків.
Згідно з визначенням ВООЗ паліативна допомога – це комплексний підхід, мета якого – забезпечити максимальну якість життя пацієнта з невиліковним (смертельним) захворюванням і членів його родини, шляхом запобігання та полегшення страждань завдяки ранньому виявленню і точному діагностуванню (оцінці) проблем, що виникають, та проведення адекватних лікувальних заходів (при хронічному больовому синдромі та інших розладах), а також надання психосоціальної та моральної підтримки.
Однією із найважливіших складових процесу надання допомоги паліативним хворим є управління хронічним больовим синдромом, що спостерігається, залежно від клінічної форми патології, у 45-100% хворих на рак та інші системні захворювання в термінальній стадії. Управління хронічним болем є обов’язковою та неодмінною складовою ведення онкологічних хворих, що передбачається, зокрема, Паризькою Хартією боротьби проти раку, до якої 26.03.2007 року приєдналась Україна.

В напрямку реалізації другого завдання, В.Шевчук планує провести аналіз зареєстрованих в Україні форм знеболення та розробити методику оптимізації формулярного асортименту опіоїдних анальгетиків, що використовуються в паліативній та хоспісній медицині.
ІІІ. Третім завданням діяльності експерта є розробка та затвердження на рівні Виноградівської районної лікарні Локального клінічного протоколу надання паліативної медичної допомоги при хронічному больовому синдромі.
Метою діяльності за напрямком є розробка комплексного індивідуального плану паліативної допомоги пацієнтам з хронічним больовим синдромом за клінічним маршрутом.
Протокол розробляється на основі Наказу МОЗ України №311 від 25.04.2012 р. «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації паліативної медичної допомоги при хронічному больовому синдромі» та Наказу УОЗ Закарпатської ОДА №406-0 від 19.06.2012 р. «Про забезпечення виконання наказу МОЗ України №311 від 25.04.2012 р. «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації паліативної медичної допомоги при хронічному больовому синдромі».

23/06/2015

В рамках проекту «Забезпечення захисту прав паліативних хворих на базі ОГС, що працюють в сфері паліативної допомоги», що реалізується РОВ ВБО “Всеукраїнська мережа ЛЖВ” та БФ “Солідарність” за підтримки Європейського Союзу планується досягти змін, спрямованих на забезпечення захисту прав та покращення якості життя паліативних хворих, а саме:
на національному рівні
- Сприяти прийняттю Національної програми надання паліативної допомоги та догляду
- Лобіювати розроблення протоколу надання паліативної допомоги,
- Домогтися прийняття змін до законодавства по спрощенню реєстрації та продажу знеболюючих препаратів
- На регіональному рівні – розробити та прийняти локальні програми паліативної допомоги.

Міжнародні нормативно-правові акти які регулюють права людей в сфері паліативної допомоги.

19/06/2015

Численні порушення прав людини, грубі порушення етичних норм з боку лікарів призвели до усвідомлення необхідності створення універсальних міжнародно-правових стандартів у галузі охорони здоров’я, які відображені в ряді важливих міжнародно-правових актів. В світі, з того часу, створено декілька визначних міжнародних організацій, які розробляють та відслідковують дотримання етичних, правових та технологічних стандартів та протоколів у сфері медицини
Міжнародні стандарти приймаються на основі обґрунтованої, доказової, медичної практики, з урахуванням передових світових досягнень і особливостей забезпечення охорони здоров’я в конкретній країні. При цьому вони повинні бути чітко визначені, законні, надійні і дієві, адже вони є частиною забезпечення невід’ємних прав людини, так порушення права людини на знеболення трактується катування та жорстоке поводження та є недопустимими .
Зокрема було прийнято ряд міжнародних документів:
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004
Конвенція про захист прав та гідності людини у зв’язку з використанням досягнень біології та медицини (Конвенція про права людини та біомедицину)
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU97355.html
Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_085

Нормативно-правові акти щодо паліативної та хоспісної медицини в Україні

09/06/2015

Сучасна нормативно-правова база паліативної допомоги в Україні регламентується такими нормативними документами, як міжнародні нормативно-правові акти, Конституція України, Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, Накази МОЗ України та Накази Державного Експертного Центру МОЗ України, основні з яких перераховані нижче.

• Конституція України: ст. 49 та інші, що стосуються охорони здоров`я та особистих прав людини і громадянина.
• Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 року N2801-XIIзі змінами і доповненнями, що були прийняті ВР пізніше. http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2801-12
• Закон України “Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги”. Закон вiд 07.07.2011 № 3611-VI . Документ 3611-17, редакцiя вiд 07.07.2011.Розділ V. Медична допомога. Стаття 33. Забезпечення надання медичної допомоги. Стаття 35-4. Паліативна допомога. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3611-17
• Закон України, прийнятий Верховною Радою України 19.02.2009 р. «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки». У переліку основних завдань Програми йдеться про забезпечення заходів з догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, у тому числі, організацію паліативної допомоги ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД. http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1026-17
• Постанова Кабміну № 333 від 13 травня 2013 року «Порядок придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я»/ http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/333-2013-п
• Закон України, прийнятий Верховною Радою України 23.12.2009 р. “Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року”, в якому передбачаються завдання щодо розвитку системи надання ПХД онкологічним хворим, розширення мережі хоспісів та відділень паліативної допомоги. http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1794-17
• Наказ МОЗ України від 23 лютого 2000 року N 33 “Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я”. Додаток 50. Тимчасові штатні нормативи медичного, управлінсько-допоміжного персоналу міських лікарень “Хоспіс”.http://med-job.com.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=337
• Наказ МОЗ України від 25.04.2012 № 311 “Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації паліативної медичної допомоги при хронічному больовому синдромі”. http://moz.gov.ua/ua/portal/dn_20120425_311.html
• Наказ МОЗ України від 03.07.2007 р. № 368 «Про затвердження Клінічного протоколу надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД».http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=9122
• Наказ МОЗ України від 27.12.2007 р. № 866 «Про затвердження примірних положень про хоспіс та відділення паліативної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію та СНІД» даються основні положення та визначення паліативної допомоги, поставлені основні завдання та заходи розвитку ПХД хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД.http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=7709
• Наказ МОЗ України від 17.04.08. № 210 про створення Координаційної Ради з паліативної та хоспісної допомоги при МОЗ України. http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=8008
• Наказ МОЗ України від 26.06.2009 р. № 463 “Про затвердження заходів щодо розвитку паліативної допомоги в Україні на 2009-2010 рр.”.http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=8682
• Проект наказу МОЗ України “Про організацію діяльності та функціонування закладу охорони здоров’я особливого типу “Хоспіс”, відділення/палати паліативної та хоспісної медицини та спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги “Хоспіс вдома” (оприлюднення на сайті МОЗ України 10.12.2010 р.). http://www.moz.gov.ua/ua/print/dn_20101210_p.html
• Закон України “Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги”. Закон вiд 07.07.2011 № 3611-VI . Документ 3611-17, редакцiя вiд 07.07.2011, набирає чинності 01.01.2012.Розділ V. Медична допомога. Стаття 33. Забезпечення надання медичної допомоги. Стаття 35-4. Паліативна допомога. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3611-17
• Наказ МОЗ України № 49 від 2011 року “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики”. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0171-11
• Наказ МОЗ України № 768 від 07.11.2011 року “Про щтатні нормативи та табелі материіально-технічного оснащення “Хоспіс”. http://document.ua/pro-zatverdzhennja-tabeliv-materialno-tehnichnogo-osnashennj-doc81937.html
• Наказ МОЗ України № 41 від 21.01.2013 року “Про організацію надання паліативної та хоспісної допомоги”. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0229-13
• Наказ МОЗ України від 28.09.2012 № 751 “Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоровя України”. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z2001-12
• Наказ МОЗ України №420 від 15.07.2011 р. “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку потреби населення у медичній допомозі”. http://www.apteka.ua/article/94883
п.V – Розрахунок потреби населення у паліативній допомозі. http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20110715_420.html

Сайт Верховної Ради України: http://zakon4.rada.gov.ua/laws

Сайт Кабінету міністрів України: http://www.kmu.gov.ua

«Забезпечення захисту прав паліативних хворих на базі ОГС, що працюють в сфері паліативної допомоги»,

04/06/2015

Цей розділ створено для висвітлення проекту за підтримки Європейського Союзу.

За його зміст відповідальність несуть виконавці проекту (РОВ ВБО “Всеукраїнська мережа ЛЖВ”, БФ “Солідарність”) та менеджер з PR Юрій Островський. Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу.

Метою проекту є створення та розвиток системи паліативної допомоги задля забезпечення максимально можливої якості життя людини з невиліковною хворобою і обмеженим прогнозом життя, шляхом раннього виявлення та контролю больового синдрому та інших проявів хвороби, усунення розладів фізіологічних функцій організму, соціальної, духовної, психологічної підтримки хворого та його рідних.

Про ЄС

03/06/2015

283214_107594156008163_4382110_n                                        logo-eu

Європе́йський Сою́зЄС (англ. European Union) —економічний та політичний союз держав-членів Європейських Спільнот (ЄВС, ЄОВіС, Євратом), створений згідно з Договором про Європейський Союз, підписаним в лютому 1992 року і чинним із листопада 1993 р.

Сьогодні в об’єднання входять 28 європейських держав з населенням понад 505 млн людей. Загальний Валовий внутрішній продукт Європейського Союзу становить понад 18,4 трлн. $. (1-ше місце в світі). В ЄС запроваджується єдина валюта — євро. Де-факто столицею Європейського Союзу є Брюссель.

Серед інституцій ЄС є Європейська комісія, Рада Європейського Союзу, Європейська рада, Суд Європейського Союзу, Європейський центральний банк, Європейський суд аудиторів та Європейський парламент. Парламент обирається на п’ять років громадянами Європейського Союзу. ЄС є повноправним членом Організації Об’єднаних Націй, Світової організації торгівлі та має представництва у «Великій Сімці» та«Великій двадцятці».

У 2012 році Європейський Союз отримав Нобелівську премію миру «За внесок впродовж більше шести десятиліть у просування миру і примирення, демократії та прав людини у Європі». ЄС розглядають потенційною наддержавою у майбутньому.

Створення економічного союзу з найвищим рівнем інтеграції економік держав (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці, а також спільна валюта) і політичного (спільна зовнішня політика) союзу, а також впровадження спільного громадянства.

Інформаційні заняття «Знеболення пацієнтів в паліативній сфері: медичні та правові аспекти»

23/05/2015

ЛЖВ - ЭМБЛЕМА 2                               герб ЄС

В рамках проекту «Забезпечення захисту прав паліативних хворих на базі ОГС, що працюють в сфері паліативної допомоги», що реалізується РОВ ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» та БФ «Солідарність» за підтримки Представництва Єврокомісії в Україні, передбачена можливість організації навчання лікарів, що призначають знеболення, в 10-ти регіонах України. Інформаційні заняття на тему «Знеболення пацієнтів в паліативній сфері: медичні та правові аспекти» проводитимуть досвідчений тренер, лікар, громадський діяч Людмила Іванівна Адріїшин та правозахисник у сфері медичного права Євгеній Павлович Новицький.

В рамках навчального заняття буде розглянуто питання:

1. Ситуація зі знеболенням в Україні станом на даний момент.

2. Основи терапії болю.

3. Досвід терапії болю в практиці Івано-Франківського хоспісу та виїзної служби.

4. Правова база надання знеболення

5. Як лікарю захистити себе від звинувачень в правопорушеннях при наданні знеболення.

Шановні колеги, для того, щоб скористатися можливістю і підвищити рівень знань спеціалістів вашого регіону, вам потрібно подати заявку в довільній формі, вказавши область або район області та зручні для вас терміни проведення заходу. Відповідно до ваших заявок, Людмила Іванівна сформує графік своїх візитів.

В рамках проекту передбачено лише фінансування витрат тренера, витрати на проїзд та харчування лікарів в межах проекту не компенсуються.

З усіх питань звертайтесь, будь ласка:
PR мененджер проекту Юрій Островський, e-mail yuriy.ostrovskiy@ukr.net