Офіційний сайт благодійної організації "Мережа 100 відсотків життя Рівне"

На Рівненщині має запрацювати Центр громадського здоров’я

У Рівненській області хочуть створити «Обласний центр громадського здоров`я». Новостворена структура буде виконувати основну функцію – профілактику здоров`я.

Рівненщина — пілотна область, і  створення такого центру — важливе, бо має принести зменшення рівня захворювання населення на СНІД, туберкульоз і т.д.

rfr_logo 3

Новостворена установа об’єднає в собі три структури, в яких дублюються функції. Зокрема, центр здоров`я, центр медичної статистики та центр СНІДу. Депутати Рівненської обласної ради вже погодили створення центру. Поява таких центрів зумовлена рішенням МОЗу імплементувати регламент ЄС «Про утворення Європейського центру з профілактики та контролю за захворюваннями». Створення єдиної системи громадського здоров’я передбачає і Глава 22 Угоди про асоціацію з ЄС. Рівненський обласний центр громадського здоров’я займатиметься зміцненням здоров’я населення, профілактикою, збільшенням тривалості активного та працездатного віку, популяризацією активного способу життя.

– Нині наша медицина, на жаль, переважно лише лікує, тобто працює з результатом. А якісна профілактика – це вплив на причини хвороб, – пояснює Олена Гандзюк, ініціатор створення Центру громадського здоров’я у Рівному.

– Більшість людей звикли, що відповідальність за їхнє здоров’я повинна нести держава. Страхова медицина, до якої неминуче прийдемо, поставить усе на свої місця: бути здоровим стане елементарно вигідно. Регулярний профогляд, вчасне виявлення хвороб на ранніх стадіях – усе це значно зменшуватиме витрати на лікування. Ринкові механізми в медицині привчатимуть людей цінувати здоров’я.

Створення Центрів громадського здоров’я загалом передбачає переформатування не лише санітарно-освітньої роботи, а й таких напрямків як епідеміологічний моніторинг та медична статистика. Для цього потрібно використовувати новітні інформаційно-аналітичні інструменти, що функціонують в режимі реального часу.

– Статистика щодо різних інфекційних хвороб повинна бути уніфікованою і збиратись в одному місці, а не так як зараз: дані щодо туберкульозу ідуть в один інститут, стосовно СНІДу — в інший, а випадок сказу десь у районі взагалі, можливо, спершу зафіксують вручну “паличкою” в журналі, а колись вже передадуть “вище”… Натомість потрібно зробити так, аби статистика, по-перше, оперативно збиралась, по-друге, була уніфікованою, і, найголовніше, – слугувала основою для аналізу та подальших управлінських рішень, – пояснює Олена Гандзюк.

Нагадаємо, що наприкінці минулого року уряд схвалив Концепцію розвитку системи громадського здоров’я. Створення оптимальних умов для реалізації потенціалу кожної особи впродовж всього життя, досягнення європейських стандартів якості життя та благополуччя населення є одним із основних завдань, визначених Стратегією сталого розвитку “Україна — 2020” та частиною зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Очікується, що реалізація Концепції, зокрема, сприятиме зниженню захворюваності, смертності та інвалідизації, пов’язаних з інфекційними хворобами та неінфекційними захворюваннями. Фінансування заходів з реалізації Концепції планується здійснювати з державного та місцевих бюджетів у межах асигнувань, що передбачаються в бюджетах, а також за рахунок міжнародної технічної та фінансової допомоги.