На крок ближче до європейських стандартів

Змінами до законодавства в Україні, пов’язаними з її інтеграцією в Євросоюз, передбачено, що українське законодавство, яке регулює діяльність служби крові, має бути імплементоване до законодавства країн ЄС.  У  2015 році європейські експерти виділили ряд недоліків в роботі служби крові. Серед них - відсутність загальнодержавної служби крові.

rfr_logo 3

Впродовж двох років у цьому напрямку велася робота, була підготовлена концепція розвитку служби крові в Україні і стратегія її впровадження. Зараз стратегія готова. На жаль, поки не прийнята. Ця стратегія повністю міняє структуру служби крові. Буде створено новий орган – національний трансфузійний центр, що увійде до складу МОЗ України. На регіональному рівні в областях будуть центри служби крові на базі обласних станцій переливання крові.  Будуть також трансфузіологічні регіональні комітети. Окремо будуть відділені лікарняні банки крові, які будуть займатися сугубо клінічною трансфузіологією, не маючи право забирати та самотужки переробляти кров. Поки ж медики ведуть підготовку до цих змін, проводять заходи, інформують громадськість та своїх колег про перетворення, які на нас чекають.

Тим часом Рівненська обласна станція переливання крові покращує якість своєї праці та наближає її до вимог ЄС завдяки програмі по впровадженню так званого автоматичного плазмаферезу.

- Система якості починається від умов заготівлі і закінчується умовами зберігання, сюди входять вимоги до персоналу, приміщення, обладнання, до пластикової тари, з якою працюємо, до умов зберігання. У нас є достатньо холодильників, і можу похвалитися, що останнім часом ми оснастили нашу експедицію, це відділ, який цілодобово працює, який, власне, і є основним відділом, який забезпечує вночі, вдень нашою готовою продукцією, там буквально з вчорашнього дня почали працювати нові холодильники, - розповідає Ніна Симків, заступник головного лікаря Рівненської обласної станції переливання крові.

Наразі є велика необхідність в оптимізації витрат бюджетів на відбір крові, її превезення та доставку пацієнту, й вдосконалення системи контролю якості крові. Та найголовніше - повний перехід на безоплатне добровільне донорство.

- Культура донорів звичайно змінюється, у нас є сайт, де ми говоримо, які потрібно групи, як харчуватися донорам, збільшується кількість молодих донорів,- зауважує  Олена Матюк, заступник головного лікаря з якості Рівненської обласної станції переливання крові.

Однак, цього поки недостатньо. У західних країнах буди донором — престижно. Така людина своєю доброю справою викликає повагу в оточуючих, тому проблема з переливанням крові в медичних закладах давно вирішена — вона завжди в наявності. У Рівному ця проблема теж не є гострою, за останні два роки у нас збільшилася кількість постійних донорів. Проте бувають дні, коли кров однієї й тієї ж групи та резусу потрібні одразу кільком лікарням. Ось тоді й виникає дефіцит. Крім того, донорство не є настільки популярною справою як в країнах ЄС, відтак в цьому контексті необхідно провести серйозну роботу.

-          У Рівному ситуація некритична, але цифри останніх років свідчать, що в Україні на 1000 осіб припадає 12-14 донорів. Для порівняння: у країнах Європи – 25, у США і Канаді – 40-60. Бути донором в європейських країнах престижно, і це попри те, що громадянам, які здають власну кров нічого не платять. Але на це європейці йдуть, бо це говорить про добрий стан здоров’я та про соціальну позицію, - говорить голова правління БО “Мережа 100 відсотків життя Рівне” Юрій Лазаревич.

Реформування служби крові – один із пріоритетів реформування української системи охорони здоров'я відповідно до вимог ЄС. Національна стратегія розвитку служби крові була схвалена розпорядженням КМУ у 2016 році. Розроблена ж вона відповідно до Директив Європейського Союзу. Реформи передбачають формування єдиної Національної структури для впровадження в Україні кращих міжнародних стандартів і практик. Для цього, за словами експертів, потрібно не лише створити стратегію централізованого управління, а й збільшити фінансування установ та контроль за ефективним використанням усіх донорських зусиль.