Україна потребує ефективних заходів контролю за тютюном
В рамках Угоди про асоціацію з ЄС Україна зобов’язалася прискорювати проєвропейські зміни в системі охорони здоров’я. Чи не найважливішу роль відведено розвитку системи громадського здоров’я. На меті переконати українців берегти власне здоровся, в тому числі й за рахунок відмови від куріння. Не останню роль в процесі відіграє не лише поширення інформації про потенційний перелік захворювань в результаті куріння, а й впровадження ефективних заходів контролю за тютюном.
Щороку від хвороб, спричинених курінням, помирає понад 7 млн людей у світі. Відтак країнам Європейського регіону, включно з Україною, де рівень споживання тютюнових виробів лишається досить високим, варто зменшувати доступність тютюнових виробів, підвищувати ціни на них і обмежувати маркетинг. Так вважають представники ЄС.
Для реалізації їх рекомендацій, Україна потребує нових законопроектів, які регулюватимуть це питання. Відповідні норми є в законодавстві Європейського Союзу. Насамперед це Директива 2014/40/ЄС "Про наближення законів, правил та адміністративних положень держав-членів, що стосуються виробництва, презентації та продажу тютюну та супутніх товарів, та скасування Директиви 2001/37/ЄC". Вона запроваджує в Євросоюзі більш помітні попередження на пачках про шкоду паління, суворіші вимоги щодо інформації про вміст інгредієнтів, щодо продажу електронних сигарет та трав’яних виробів для куріння, а також продажу тютюнових виробів через інтернет. Власне, її застосування наблизило б Україну до світової практики у боротьбі з тютюнопалінням.
Крім того експерти з ЄС радять Україні ратифікувати Протокол про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами.
“Незаконна торгівля збільшує доступність тютюнових виробів, підживлює злочинну діяльність і завдає втрат для бюджетів держав. Щоб побороти нелегальну торгівлю, Сторони Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну у 2012 році схвалили Протокол про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами, який став першим Протоколом РКБТ ВООЗ, створеним відповідно до 15 статті цієї конвенції. Цей новий договір пропонує інструменти для запобігання контрабанді сигарет за рахунок встановлення контролю за ланцюгом постачання, в тому числі шляхом створення міжнародної системи відстеження та простеження. Також передбачається протидія незаконній торгівлі шляхом стримувальних правових заходів та створення умов для міжнародного співробітництва. Секретаріат Конвенції запрошує Україну розглянути можливість стати Стороною Протоколу в найкоротші терміни”, - зауважив д-р Патрік Лухінді Мусавулі, представник Секретаріату Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.
Станом на січень 2018 року Протокол уже ратифікували 34 країни, в тому числі Австрія, Німеччина, Франція, Іспанія, Португалія, Латвія, Литва, Кіпр і Європейський Союз в цілому. Протокол набуде чинності через 90 днів після того, як його ратифікують перші 40 країн.
Приєднання до Протоколу до 2 червня 2018 року разом з 40 країнами надасть Україні можливість взяти участь у першій Нараді Сторін Протоколу у листопаді 2018 року, яка вирішуватиме основні питання участі країн, фінансових внесків та ресурсів для імплементації Протоколу. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (Стаття 352) закликає Сторони розвивати співробітництво і гармонізувати політику щодо протидії та боротьби з шахрайством і контрабандою підакцизних товарів, відповідно до Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.
“Ратифікація Протоколу – важливий політичний крок та сигнал для ЄС про готовність спільно боротися з незаконною торгівлею тютюном. Щорічні збитки ЄС від контрабанди українських сигарет – мільярди євро. Це джерело фінансування кримінальних та терористичних структур в Україні. Толерування цього явища Урядом і надалі – це співучасть у злочині”, – пояснив Андрій Скіпальський, керівник Українського центру контролю над тютюном ГО “Життя”, член ради РПР.
Україна вже зробила перший крок до ратифікації: 1 березня 2017 року Кабінет Міністрів України схвалив законопроект щодо ратифікації Протоколу. Проте подальший процес поки загальмовано на рівні чиновників з Адміністрації Президента України, які вже двічі у 2017 році повертали проект закону в Уряд «на доопрацювання».
Зрештою, для України втручання чиновницького апарату в подібні процеси не є новиною, адже лобісти заможних власників тютюнового бізнесу є в багатьох владних кабінетах України. Й процес боротьби, попри зобов’язання взяті Україною перед ЄС, може зайняти не один рік.
Загалом, за сім років поширеність куріння в Україні зменшилась на 20%, проте сьогодні щоденно продовжують курити 7,2 мільйони дорослих українців, і всі вони в групі ризику. Щоб зменшити цю цифру необхідний комплексний підхід до питання, як в частині профілактичної роботи в системі громадського здоров’я та к і за рахунок внесення змін в законодавство та прийняття ряду документів, які сприятимуть більш жорсткому контролю за обігом та реалізацією тютюнових виробів.
