Як і для чого поділили Рівненщину на госпітальні округи?

Госпітальні округи в Україні почали утворювати майже рік тому. Цей процес супроводжувався гучними, здебільшого політичними баталіями, але нині все стихло. При цьому, до нині чимала кількість громадян не розуміють, навіщо потрібні госпітальні округи і як це працюватиме, окрім того, що цей процес був одним із перших і необхідних кроків медичної реформи.

В рамках реформи у сфері охорони здоров’я, на Рівненщині було створено 3 госпітальних округи з центрами у місті Рівне, Сарни та Дубно.

Госпітальний округ — це територія, розмір та кількість населення якої дає можливість сформувати ефективну і сучасну медичну мережу повного циклу. Фактично, це є об’єднання закладів охорони здоров’я, що надають вторинну медичну допомогу. Формування госпітальних округів не пов’язане напряму з адміністративно-територіальною реформою. Бо територіальний устрій робиться на десятки років, а госпітальний округ є динамічною структурою. Тобто, межі госпітальних округів з часом можуть змінюватися.

Один госпітальний округ має обслуговувати від 120-ти до 200 тисяч людей, а досяжність має бути в радіусі 60-ти хвилин або 60-ти кілометрів. Адміністративним центром визначається населений пункт, у якому живе близько 40-ка тис. людей.

На Рівненщині хоч і створили госпітальні округи, однак цей поділ, особливо, що стосується кількості населення, яке має обслуговуватися на території того чи іншого госпітального округу, не відповідає задекларованій нормі.

Госпітальні округи створювали з розрахунку, щоб на тій території, яку займає округ, медична мережа у повній мірі забезпечувала громадян якісними медичними послугами. Велику увагу під час створення приділяли не лише територіального поділу на північ, центр та південь, а й на логістичну мережу. Відтак центрами госпітальних округів на Рівненщині стали найбільші міста з найкращою інфраструктурою.

Зрештою, в області могло бути утворено 6 госпітальних округів. Таку ідею озвучили депутати Рівненської обласної ради. Ці округи рекомендували створити у Рівному, Дубно, Сарнах, Володимирці та Костополі. Крім того ніяк не могли визначитися, де має бути шостий округ - Здолбунів чи Гоща. В цей же час представники виконавчої гілки влади відстоювали геть іншу позицію. Заступник голови облдержадміністрації Світлана Богатирчук-Кривко переконувала, що на Рівненщині навпаки необхідно максимально оптимізувати медичні заклади, аби перестати витрачати гроші на комунальні послуги та зарплати а, «набратися сміливості і, нарешті, подумати про пацієнта, щоб він не приходив у медзаклад зі спиртом і ватою». Зрештою, депутати навіть підготували відповідний лист-звернення на сесію, але більшість не підтримала цієї ідеї, оскільки начальник управління охорони здоров’я Юрій Осіпчук доповідаючи з цього питання додав, що яке б рішення щодо формування госпітальних округів у Рівненській області не прийняли депутати облради, воно матиме виключно рекомендаційний характер, тож обранці вирішили залишити все як є.

Найбільшим в області став Рівненський госпітальний округ. До його  складу входять: Костопільський (в т. ч. Деражненська об’єднана територіальна громада (далі ОТГ), Пісківська ОТГ), Березнівський, Гощанський (в т.ч. Бабинська та Бугринська ОТГ), Корецький, Здолбунівський, Острозький , Рівненський райони, м. Острог та м. Рівне. Цей округ створено з адміністративним центром у Рівному. Він налічує 634803 особи, що в більш як три рази перевищує рекомендовану  кількість населення...

Сарненський госпітальний округ, другий за величиною, до його складу входять: Зарічненський (в т.ч. Локницька ОТГ), Володимирецький, Рокитнівський , Дубровицький (в т. ч. Миляцька та Висоцька ОТГ), Сарненський (в т.ч. Клесівська ОТГ) райони та м. Вараш; адміністративний центр – м. Сарни. Кількість його жителів – 347167 осіб.

Дубенський госпітальний округ, найменший. До його складу входять: Дубенський (в т.ч. Смизька та Привільненська ОТГ), Млинівський (в т.ч. Млинівська, Острожецька, та Боремельська ОТГ, Радивилівський (в т.ч. Радивилівська, Крупецька та Козинська ОТГ), Демидівський район (в т.ч. Демидівська ОТГ) та м. Дубно. Цей госпітальний округ з кількістю жителів – 173996 осіб, що відповідає рекомендаціям.  Адміністративний центр м. Дубно.

До складу ГО має входити не менше однієї лікарні інтенсивного лікування першого (базового) та/або другого рівня – власне, навколо неї все “закручується”. А також лікарні відновного (реабілітаційного) спрямування, хоспіси, консультативно-діагностичні центри та ін. Багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування першого та другого рівня (далі – БЛІЛ) надають вторинну (спеціалізовану) та екстрену медичну допомогу у зоні обслуговування госпітального округу.

 

Округами керуватиме госпітальна рада. Їх фінансуватимуть із державного, місцевих бюджетів територіальних громад, недержавних інвестицій, спонсорських та благодійних внесків, коштів міжнародної допомоги та з інших джерел. Госпітальна рада складається з представників міст обласного значення, районів, ОТГ, науковців, медиків, громадських активістів. Кількість таких керівників для кожного госпітального округу різна, бо ж її визначають за спеціальною формулою (відповідно до кількості населення).

Матеріал публікується в рамках реалізації  проекту ГО Центру “Ейдос” ” Громадський контроль процесу формування госпітальних округів в регіонах” за фінансової підтримки програмної ініціативи “Громадське здоров’я” міжнародного фонду “Відродження”.