Як кабінетні дослідження стають основою для адвокації в громадах
Кабінетне дослідження – це наш «стартовий майданчик» у проєкті про послуги догляду вдома та паліативного догляду в 7 громадах України. Без нього будь-яка оцінка потреб і адвокація була б схожа на рух у темряві.
У межах проєкту «Розширення доступу до послуг догляду вдома та паліативного догляду в 7 громадах України силами Коаліції ОГС – надавачів соціальних послуг» ми збираємо всі доступні відкриті дані про громаду, аналізуємо її соціально-демографічну ситуацію, дивимось, хто вже надає послуги догляду вдома та паліативного догляду, вивчаємо місцеві програми, стратегії й бюджети, визначаємо «білі плями», де потреба існує, а послуги відсутні або доступні обмежено, і формуємо аргументи для подальшої адвокації.
Це дозволяє не просто говорити «послуги потрібні», а показувати цифри, документи, програми та конкретні рішення, які вже є або яких бракує.
У Харкові ми бачимо ситуацію великого міста у воєнний час: потреба в догляді стрімко зростає, а комунальні терцентри працюють на межі можливостей. НУО в місті є досвідченими та готові брати на себе частину функцій, але фактично не мають доступу до фінансування через соціальне замовлення. Це головний дефіцит системи, який блокує розширення послуг. Паліативне покриття теж мінімальне: хоспіс переповнений, а реальна потреба значно більша за наявні ресурси. Тому фокус адвокації для Харкова – це відкриття механізму соціального замовлення для НУО на послуги догляду вдома та паліативного догляду.
У Вінницькій громаді стартові умови інші. Тут є розвинений терцентр, кілька потенційних надавачів у Реєстрі та навіть перші приклади соцзамовлення на паліативний догляд. Але масштаб поки дуже малий: конкурс забезпечує допомогу лише кільком отримувачам. Місцеві стратегії роблять акцент радше на активному житті людей старшого віку, ніж на системному догляді. Послуги переважно «прив’язані» до одного комунального надавача, хоча реальна потреба – значно ширша. Дані про стабільну кількість отримувачів догляду вдома свідчать не про низьку потребу, а про обмеженість пропозиції. Тому адвокаційний акцент у Вінниці інший, а саме розширити використання соцзамовлення в межах громади, переглянути місцеві програми й стратегії та чітко закріпити догляд і паліативну підтримку як пріоритет.
Якщо порівняти, то стає зрозуміло, що Харків бореться з перевантаженою системою та закритим доступом НУО до фінансування, а Вінниця – із браком масштабування та нечітким фокусом політик. Проблеми при цьому залишаються спільними – старіння населення, недостатнє покриття паліативних послуг, слабка оцінка потреб і недовикористаний потенціал НУО. Для нашого проєкту це означає, що ми маємо зрозумілі точки впливу. У Харкові відкрити соцзамовлення для НУО, у Вінниці розширити й поглибити його застосування, закріпивши якісний догляд як компонент місцевої політики.
Такі ж кабінетні дослідження ми проводимо і в інших громадах-учасницях проєкту, а зібрані дані стануть основою для планування оцінки потреб у кожній громаді, підготовки адвокаційних кампаній, пропозицій щодо змін у програмах, стратегіях і бюджетах, а також для просування ширшого залучення НУО до надання послуг догляду вдома та паліативного догляду через механізм соціального замовлення.
Ініціатива здійснюється за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.
