Остання допомога

Хоспіс у Дубному вікрили два роки тому, щоб надавати невиліковно хворим людям спеціалізовану допомогу. Але із 45-ти ліжкомісць у закладі третина майже постійно вільна, бідкаються медики.

Микола Кружайло, головлікар Дубенського хоспісу: "Є райони, де взагалі не направлено жодної людини. Такого не може бути, це нонсенс, щоб у районі не було людей, які потребують паліативного догляду".

У зв'язку з цим обласні медичні чиновники обіцяють активніше проводити пропаганду паліативної медицини.

Віктор Іськів, заступник начальника відділу облуправління охорони здоров'я: "Звичайно, в нас проблеми є, бо не всі заклади проводять активний відбір хворих, не всі заклади направляють тих хворих".

За словами громадських активістів, які опікуються невиліковно хворими людьми, нині вони розпочали перемовини із владою щодо організації ще одного хоспісу у Рівному. Щоправда, через чималу вартість будівництва про жодні терміни щодо його відкриття мова не йде. Поки ж у Рівному, орієнтовно через місяць, розпочне роботу виїзна служба хоспісної допомоги. За словами медичних чиновників, проблем із закупівлею знеболюючих у місті немає.

Вікторія Покоєвчук, заступник начальника управління охорони здоров'я Рівного: "Наш показник коливається на 50-40%. Це не означає, що люди вдома десь вмирають без достатнього знеболення. Це означає, що в деяких випадках і нема потреби призначати наркотичні препарати зі знеболюючою дією".

Підняли медики та громадські активісти і питання щодо створення в області хоспісу для дітей. За їх словами, нині така потреба є, бо щороку на Рівненщині в тяжких муках вмирає до десятка невиліковно хворих дітей. І часто батьки просто не вміють надавати своїм чадам кваліфіковану допомогу в таких випадках.

Любов Краков'ян, заввідділення онкогематології обласної дитячої лікарні:"Якщо ми не можемо їм допомогти жити, ми повинні дати їм достойно вмерти. Оце було би завдання для хоспісу. Об'єднувати в одному закладі дітей і дорослих, на мою думку - самогубство".

Щоправда, поки ідея створення хоспісу для дітей залищається лише озвученою проблемою. При цьому активісти згадують білоруський досвід.

Мар'яна Рева, заступник голови правління БФ "Скарбниця надії": "Створюється наказом по лікарні хоспісна палата. Це передбачає те, що дитині буде надана допомога, але це не реанімаційна допомога. Коли дитина буде вмирати, її не будуть реанімувати, робити якихось складних хірургічних втручань. Дитина просто відійде, бо робити будь-що просто немає сенсу".

Іван Марчук, Дмитро Сидор.