На Рівненщині розпочалася реалізація проекту «Сприяння інтеграції України в європейські мережі охорони здоров’я». Проект, про який нині розповідали у Рівному,  спрямований на подолання проблеми спротиву громади та медичної спільноти євроінтеграційним реформам системи охорони здоров’я.  

 Україна посідає друге місце в європейському регіоні за рівнем смертності, за останні 20 років смертність збільшилась на 12,7% (у Європейському Союзі за цей же період показник смертності знизився на 6,7%). 25% від загальної смертності складає смертність серед працездатного населення. В останні роки серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності (66,5%), далі йдуть новоутворення (13,9%), а зовнішні причини смертності знаходяться на третьому місці (6%).

–   Багаторічний провал вакцинації, епідемія туберкульозу, вірусних гепатитів В та С перетворюють нашу країну на потенційно небезпечне вогнище інфекційних хвороб в Європейському регіоні. Реформа, яка передбачає руйнування корупційних схем, зустрічає значний опір з боку фармакомпаній, чиновників і не має значної підтримки серед профспілок, медичних асоціацій та населення. Досягти прискорення проєвропейських змін в системі охорони здоров’я Рівненщини  збираємося шляхом формування громадської підтримки реформ. Для цього будемо організовувати тренінги, семінари, інформуватимемо громадськість за допомогою ЗМІ. Розвиток системи громадського здоров’я в Україні один з пріоритетів реформи, відтак одним з першочергових наших завдань є створення в Рівному Обласного центру громадського здоров’я, який займатиметься популяризацією здорового способу життя, профілактикою, збільшенням тривалості активного та працездатного віку, – зазначає голова правління БО “Мережа 100 відсотків життя Рівне” Юрій Лазаревич». 

Реалізують проект БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» спільно з громадською організацією «Новини Рівненщини». 

Відбувся одноденний тренінг-навчання для фахівців закладів охорони здоров’я, що проводять закупівлі.  Новий досвід та знання здобували бухгалтери, юристи, голови тендерних комітетів медичних закладів Рівненщини.

–         Під час проведення тендеру, якщо все правильно й добре зробити, можна зекономити кошти і їх використати на додаткову закупівлю ліків, а можливо й обладнання, це в свою чергу – збереженні людські життя.   Ми тривалий час працюємо з ProZorro, займаємося моніторингом, тому можемо себе вважати фахівцями і нам є про що розповісти і чого навчити, – звернувся до учасників тренінгу голова правління БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» Юрій Лазаревич.

На тренінгу навчали розкривати питання складання планів закупівель, специфікації, залучення більшої кількості учасників торгів, забезпечення висвітлення допорогових закупівель.

Тренінг «Використання системи ПроЗорро – від оформлення специфікації до завершення торгів» організовано БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» за підтримки  фонду «Східна Європа».

Триває розгляд урядових законопроектіву Верховній Раді, які запускають медреформу в Україні. Реформувати галузь намагаються вже не один рік і не один уряд. Та поки безуспішно. Спробуємо розібратись, що чекатиме на українців, якщо вдасться запустити зміни в медицині. 

Гроші ходитимуть за пацієнтом Українські реформи, які тільки стартують, прийнято порівняно з європейським досвідом. Далеко ходити не будемо — візьмемо сусідню Польщу. В країні у 2003 році було проведено реформу, що передбачала повну державну централізацію фондів обов’язкового страхування населення. Всі громадяни країни повинні бути зареєстровані у страховому фонді та прикріплені до обраних ними самостійно лікувальних установ і сімейних лікарів. А що передбачається в Україні? Суть медичної реформи в Україні, як і в Польщі, полягає у передачі більше повноважень щодо організації медицини на місця. У пакет медреформи входять два законопроекти, які передбачають зміни у фінансуванні передусім первинної ланки за надану послугу в залежності від кількості пацієнтів до певного лікаря. Реформа передбачає створення Національної закупівельної агенції, яка буде посередником між державою, надавачами послуг (тобто медичними закладами й лікарями) та громадянами. Саме ця агенція має стати головним розпорядником бюджетних призначень на підставі укладених договорів про медичне обслуговування населення. Тобто з державного кошту забезпечується так званий гарантований пакет медичної допомоги. Для сімейних лікарів буде впроваджено принцип «гроші ходять за пацієнтом» – лікарі почнуть отримувати гроші за реальну роботу. На запитання журналіста про те, чи ухвалення законів скасує поняття безкоштовної медицини в Україні, Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я України, відповіла: – Зараз усі за все платять і при цьому не знають, скільки ще від них вимагатимуть у лікарні – це наша реальність. Ми продовжуємо міф про те, що все безкоштовне. Але насправді ми платимо двічі: перший раз у якості податків, другий – з нашої кишені за все, що отримуємо у медичній сфері. Замість цього ми можемо запровадити гарантований пакет послуг – на первинній ланці, на екстреній, паліативній допомозі на 100% усе безкоштовно надаватиметься кожному, хто живе в Україні. Для вторинної допомоги, спеціалізованої чи госпіталізації, держава встановить тарифи на кожну послугу – і оплату лікарю, і медсестрі, і за ліки, і за операційну – все буде прозоро. Також ми визначимо, скільки оплачуватиме держава, а скільки пацієнт. Умовно кажучи, операція коштує 10 тисяч гривень, держава заплатить 8 тисяч, а пацієнт – 2 тисячі. Хто може покрити ті 2 тисячі? Наприклад, через державну програму додаткових пільг. Для тих, хто не може доплатити, будуть субсидії, а хто може, платитиме зі своєї кишені. Натомість зараз держава утримує медичні заклади незалежно від кількості пацієнтів, державу також не цікавить чи стала людина після отриманого лікування здоровою. Реформа дасть лікарням можливість отримувати кошти від страхових компаній, а головному лікарю — приймати рішення по видатках відповідно до потреб лікарні. Якість наданих послуг контролюватиме агенція з контролю якості, що прописано в законопроекті. 

В комунальному закладі «Рівненська обласна клінічна лікарня» відбулася зустріч головного лікаря закладу Івана Зими та голови БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» Юрія Лазаревича на якій  обговорили питання створення наглядової ради в комунальному закладі. 

– Ми наразі ініціюємо створення наглядової ради не лише в обласній лікарні,  а й у комунальному закладі «Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука». Також звернулися до голови ОДА щодо необхідності створення наглядових рад при обласному управлінні здоров’я та департаменті соцзахисту. Переконаний, що збільшення ролі громадськості в процесі поліпшення якості надання послуг закладами та структурними підрозділами ОДА піде лише на користь. Щодо обласної лікарні, то з паном Зимою ми знайшли спільну мову, він йде нам на зустріч й незабаром питання наглядової ради має бути вирішене,  – зауважує Юрій Лазаревич.

«БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» реалізовує  проект «Залучення громади Рівненської області до усіх етапів бюджетування» в рамках програми «Публічні бюджети від А до Я: інформування, активізація та залучення громадянського суспільства», що виконується Фондом Східна Європа у партнерстві з Фундацією польсько-української співпраці ПАУСІ за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Благодійна організація «Мережа 100 відсотків життя Рівне» звернулася з офіційним листом до голови Рівненської ОДА Олексія Муляренка   з проханням підтримати громадську ініціативу та розпочати процес створення наглядових рад при управлінні охорони здоров’я та департаменті соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації.

На переконання представників громадськості нині існує потреба у залученні громадськості до бюджетного процесу та озброєння представників громади інструментами контролю за використанням бюджетних коштів.

–          Ми домагаємося широкого та активного  залучення громадськості до контролю за діяльністю галузей охорони здоров’я та соціального захисту населення. Для цього обрали інструмент наглядових рад. Ми не просто просимо, ми готові працювати. Розробляти положення про діяльність, надавати методичну та практичну допомогу у їх створенні. Головне, що діяльність наглядових рад позитивно вплине на ефективність та якість роботи зазначених структурних підрозділів адміністрації та покращить імідж Рівненської області, – коментує звернення голова правління БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» Юрій Лазаревич.

«БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» реалізовує  проект «Залучення громади Рівненської області до усіх етапів бюджетування» в рамках програми «Публічні бюджети від А до Я: інформування, активізація та залучення громадянського суспільства», що виконується Фондом Східна Європа у партнерстві з Фундацією польсько-української співпраці ПАУСІ за фінансової підтримки Європейського Союзу.

В комунальному закладі «Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука» обговорили питання можливості створення наглядової ради.

Голова правління БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» Юрій Лазаревич обговорив можливість та механізми створення структури з головним лікарем Романом Шустиком.

– Наша мета збільшення ролі громадськості в процесі  поліпшення якості надання послуг закладом та контролю за витрачанням бюджетних коштів, – зауважує Юрій Лазаревич і додає, що в результаті зустрічі найближчим часом має бути виданий наказ головного лікаря щодо створення наглядової ради при комунальному закладі «Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука»

«БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» реалізовує  проект «Залучення громади Рівненської області до усіх етапів бюджетування» в рамках програми «Публічні бюджети від А до Я: інформування, активізація та залучення громадянського суспільства», що виконується Фондом Східна Європа у партнерстві з Фундацією польсько-української співпраці ПАУСІ за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Наступного тижня відбудеться одноденний тренінг-навчання для фахівців закладів охорони здоров’я, що проводять закупівлі.  

Нині триває реєстрація учасників, яких нині зареєстроване більше двадцяти. Організовує тренінг БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» за підтримки  фонду «Східна Європа». Тема навчання – «Використання системи ПроЗорро – від оформлення специфікації до завершення торгів».

Захід відбудеться 28 вересня 2017р. в конференц-залі готелю «Оптима»,  м.Рівне, вул. Словацького, 9. Реєстрація учасників з 9.00 год, початок роботи – 09:30, завершення роботи – о 13:30.

Так вважають в Європі, куди так активно намагається рухатися українське суспільство. Однак ситуація з донорством в нашій країні на порядок гірша. Цифри останніх років свідчать, що в Україні на 1000 осіб припадає 12-14 донорів. Для порівняння: у країнах Європи – 25, у США і Канаді – 40-60. Бути донором в європейських країнах престижно, і це попри те, що громадянам, які здають власну кров нічого не платять.  Але на це європейці  йдуть, бо  це говорить про  добрий стан здоров’я та про соціальну позицію. Такі люди мають більше перспектив влаштуватися на роботу і зробити кар’єру.

Одна донація крові – в середньому 450 мл – може врятувати до 3 життів. Потреба в крові — як рідкісних, так і поширених груп — є завжди. Ваша кров (або їі компоненти) необхідні багатьом хворим. Уявіть: кожен третій житель планети хоча б раз у житті потребує донорської крові. Найчастіше вона необхідна недоношеним дітям, хворим на рак та жертвам серйозних аварій.

Лікарі запевняють, що впродож останніх п’яти років кількість донорів крові в країні зменшується. Хоча погоджуються, що є сплески активного здавання крові конкретному пацієнту, але вони поодинокі.

Довідково: Донор — це людина, яка добровільно віддає частину своєї крові чи органи для подальшої трансплантації. Донором крові може бути будь-яка здорова людина віком від 18 років, яка не має протипоказань.

Українці живуть на 11 років менше за європейців. Одна з причин – неефективна медицина. Розширення доступу до імунізації відіграє ключову роль в контексті розвитку галузі та наближення її до європейських стандартів.

Планова імунізація є наріжним каменем ефективної первинної медико-санітарної допомоги та загального охоплення медико-санітарною допомогою, оскільки вона забезпечує контакт з центром надання медико-санітарної допомоги вже на початку життя і дає кожній дитині шанс на здорове життя з самого народження.

Крім того, імунізація є однією з основоположних стратегій для досягнення інших пріоритетних цілей в галузі охорони здоров’я – від боротьби з вірусним гепатитом до стримування стійкості до протимікробних препаратів, забезпечення платформи для охорони здоров’я підлітків та підвищення якості допологової допомоги і допомоги новонародженим.

Імунізація рятує мільйони життів і отримала широке визнання в якості одного з найдієвіших і витратоеффективних заходів в області охорони здоров’я. На сьогоднішній день в світі все ще налічується 19,4 мільйони невакцинованих або недостатньо вакцинованих дітей.

Україна має найнижчі показники охоплення щепленнями серед усіх європейських країн та одні з найнижчих в світі. Наприклад, за рівнем вакцинації від кашлюку, дифтерії та правця ми поступаємося Сомалі та Ліберії. Про це свідчить офіційна статистика ВООЗ* та ЮНІСЕФ.

Станом на кінець грудня 2016 року, охоплення щепленнями дітей у віці до 1 року складає*:

БЦЖ – 72,3%

Проти поліомієліту – 60,8%

Проти кашлюку, дифтерії та правця – 21,0%

Проти кору, паротиту та краснухи – 45,5%

Проти гепатиту В – 28,8%

Проти Хіб-інфекції – 51,6%

*За даними електронно-статистичної форми «Укрвак». Інформація надана МОЗ України у відповідь на запит ГО “Батьки за вакцинацію”

З практичної точки зору ці цифри означають, що чотири з п’яти дітей ризикують захворіти, лишитися інвалідами чи померти, якщо поруч опиняться збудники кашлюку, дифтерії чи правця, тому що вони не мають щеплення. Двоє з трьох дітей вразливі до гепатиту В, що вражає печінку. Кожен другий хлопчик ризикує безпліддям у  майбутньому, через те, що батьки вчасно не щепили його від паротиту тощо.

Нагадаємо, за рекомендаціями ВООЗ охоплення щепленнями має складати більше 95%, щоб забезпечити популяційний імунітет та наблизити ліквідацію хвороби. Якщо ви вважаєте, що вашій дитині не страшні ці інфекцій, тому що інші діти щеплені – ще раз подивіться на цю статистику! Якщо ви думаєте: «де той кір?» чи «де той поліомієліт?» – згадайте, що кордони відкриті.

Такі низькі показники вакцинації, які зараз є в Україні, перш за все «заслуга» антивакцинаторів та псевдо-лікарів. Але світова (та й українська) практика свідчить, що це пряма загроза початку спалахів та епідемій хвороб.

Костопільська ЦРЛ з новим мікроскопом! Прилад для лабораторних досліджень передав медичному закладу заступник голови правління БО «Мережа 100 відсотків Життя Рівне» Євген Баборикін.

–          Ця благодійна допомога стала можлива завдяки фонду Олени Пінчук «Антиснід». Мікроскоп у лікарні потрібен давно. Ми про це знали, оскільки неодноразово надавали благодійну допомогу для кабінету інфекційних захворювань Костопільської ЦРЛ, тож  шукали варіанти як допомогти. Фонд Олени Пінчук відгукнувся й виділив кошти на прилад. Ми його придбали і нині передаємо закладу, – зазначив Євген Баборикін.

Україна стала на шлях реформування системи охорони здоров’я. Попри численні бюрократичні та політичні перепони, хай повільно, та рух здійснюється. Головним завданням є наближення до європейського рівня, реформування галузі за кращими європейськими зразками. Одним з ключових напрямів є розвиток системи громадського здоров’я – основи профілактичної медицини, що втілює основні системні заходи у сфері охорони здоров’я та спрямована на збереження як популяційного, так й індивідуального здоров’я населення.

Наприкінці минулого року уряд схвалив Концепцію розвитку системи громадського здоров’я. Створення оптимальних умов для реалізації потенціалу кожної особи впродовж всього життя, досягнення європейських стандартів якості життя та благополуччя населення є одним із основних завдань, визначених Стратегією сталого розвитку “Україна — 2020” та частиною зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Радянська система охорони здоров’я в Україні збереглася майже у незмінному стані. Успадкована з радянського періоду комплексна модель Семашка, за якої вся сфера охорони здоров’я належала до державної власності та фінансувалася державою, була спрямована на утримання лікарень, характеризувалася фрагментарним управлінням, зосередженим переважно на лікуванні нетяжких гострих станів та фактичною відсутністю профілактики. Система практично ігнорувала потреби здорового населення, що не давало змоги стримувати та системно впливати на підвищення рівня неінфекційних захворювань.

За роки незалежності поодинокі заходи щодо реформування системи охорони здоров’я тільки поглибили кризу профілактичної медицини. Причинами критичної ситуації, яка склалася із станом здоров’я населення, є соціально-економічна криза, несприятлива екологічна ситуація, високий рівень поширеності тютюнокуріння, вживання алкоголю та наркотичних засобів, недостатні фізичні навантаження, нездорове харчування, а також військова агресія Російської Федерації на сході України.

Концепція визначає систему громадського здоров’я як комплекс інструментів, процедур та заходів, що реалізуються державними та недержавними інституціями для зміцнення здоров’я населення, попередження захворювань, збільшення тривалості активного та працездатного віку і заохочення до здорового способу життя шляхом об’єднання зусиль усього суспільства.

Система громадського здоров’я як основа профілактичної медицини повинна передбачати основні заходи у сфері охорони здоров’я та бути спрямованою на збереження здоров’я населення і зменшення обсягу витрат на медичне обслуговування.

Серед іншого, розв’язання проблем передбачається здійснити шляхом створення багатосекторальної системи громадського здоров’я з координуючою роллю МОЗ, запровадження принципу пріоритетності збереження здоров’я населення в усіх напрямах діяльності органів державної влади, гармонізації нормативно-правової бази в сфері громадського здоров’я з європейським законодавством, запровадження багатосекторального підходу до розв’язання проблем у сфері громадського здоров’я для раціонального використання наявних людських та матеріальних ресурсів, забезпечення централізації та децентралізації через передачу визначених функцій у сфері громадського здоров’я та ресурсів органам місцевого самоврядування.

Концепцією закріплено й етапи її реалізації, якими передбачено створення інституційних та законодавчих засад для реформування системи громадського здоров’я. У 2017 р. планується налагодити міжсекторальну співпрацю та запровадити сучасні методи роботи (забезпечення адаптації законодавства до такого ЄС у найбільш актуальних сферах; формування або перегляд програм у сфері громадського здоров’я, які мають першочергове значення (вакцинація, туберкульоз); створення мережі обласних центрів громадського здоров’я та ін.).

У 2018–2019 рр. планується продовжувати адаптувати законодавство України до рівня ЄС та удосконалювати фінансову й матеріальну бази, що включатиме покращення оснащення лабораторної мережі, створення референс-лабораторій (за напрямами, де вони наразі відсутні), запровадження новітніх технологій, практик та методик досліджень, розробку та впровадження нових механізмів фінансування системи громадського здоров’я.

Очікується, що реалізація Концепції, зокрема, сприятиме зниженню захворюваності, смертності та інвалідизації, пов’язаних з інфекційними хворобами та неінфекційними захворюваннями. Фінансування заходів з реалізації Концепції планується здійснювати з державного та місцевих бюджетів у межах асигнувань, що передбачаються в бюджетах, а також за рахунок міжнародної технічної та фінансової допомоги.

Депутати-члени постійної комісії з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства  Рівненської обласної ради прийняли рішення про створення дитячого хоспісу (паліативного відділення) на базі комунального закладу «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини» Рівненської обласної ради.

Проект рішення, який підтримали члени медичної комісії, є результатом багатомісячної роботи Благодійного фонду “Скарбниця Надії” та громадської організації «Кримська діаспора Рівненщини” за підтримки ЄС та БО «Мережа 100 % життя Рівне».

Як інформують в обласній раді, оптимальним варіантом є створення дитячого паліативного відділення з можливістю перебування в ньому 10 дітей разом з членами їх родин. Крім того буде створена виїзна консультаційна мультидисциплінарна бригада як обов’язкова структурна складова дитячого хоспісу.

Відповідно до даних Обласного інформаційного центру медичної статистики щороку паліативної допомоги потребують в середньому 150 дітей Рівненської області, тому обласний дитячий хосіп є необхідним.

Остаточне рішення депутати прийматимуть на сесії обласної ради шостого вересня!