Український уряд схвалив Концепцію розвитку системи громадського здоров’я. Створення оптимальних умов для реалізації потенціалу кожної особи впродовж всього життя, досягнення європейських стандартів якості життя та благополуччя населення є одним із основних завдань, визначених Стратегією сталого розвитку “Україна — 2020” та частиною зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. У сфері громадського здоров’я, значне місце відведено темі вакцинації. Нині, через велику кількість міфів та засторог, українські батьки відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень. Крім того, низький рівень вакцинації й через недовіру до лікарів та вакцин. В результаті в Україні зростає кількість небезпечних інфекційних недуг і дитячих смертей від них. Чому так склалося і що з цим робити, ми запитали у головного дитячого імунолога Києва Федіра Лапія, який приїздив до Рівного в рамках проекту «Сприяння інтеграції України в європейські мережі охорони здоров’я», який втілює благодійна організація “Мережа 100 відсотків життя Рівне”.

З якою місією у Рівному?

 Зустрічаюся з лікарями щодо питань вакцинації, проблеми, яка на сьогодні присутня не лише в Рівному, а в цілому по Україні.

Які найгостріші проблеми ?

У нас дуже багато не вакцинованих і у нас дуже низький імунний прошарок.  Україна входить до вісімки країн світу з найнижчим рівнем охоплення вакцинацією. 50% дітей, які не вакциновані від кашлюка, дифтерії та правця на першому році життя проживають в Україні.

Чим, власне, це загрожує?

Декілька років тому ми говорили про загрозу, а нині у нас є реальні приклади. Ми сьогодні змушені говорити про смерті дітей від коклюшу  – діти не вакциновані. Коли ми говоримо про випадки правця і смерті від правця – всі ці випадки серед  невакцинованих дітей. Не приведи Господи, почнеться дифтерія, бо вакцинація захищає від дифтерії, в нас будуть смертельні випадки. Сьогодні ми маємо зростання захворюваності на кір і є смертельні випадки кору.  Весною 2017 року в місті Одеса померло двоє дітей. І кількість таких трагічних  випадків буде зростати, ми не можемо зупинити, бо процес вже йде, але ми можемо попередити і мінімізувати кількість хворих, а відповідно і наслідки.

Яким чином бачите подолання масового небажання вакцинуватися?

Відповідь може бути одна єдина – якщо не має довіри у пацієнта до свого лікаря то вакцинація не буде проводитися! Довіра формується не за один рік, це тривалий процес і в основному  все залежить від знань лікаря, від того наскільки він компетентний.

А щодо якості вакцин? У суспільстві чимало пересторог з цього приводу!

Всі перестороги дуже легко ліквідуються за умов, коли пацієнт довіряє своєму лікарю. Бо пацієнт може керуватися будь-якими чутками, читати Інтернет, стрічку в соцмережах, але наступного дня йде з питаннями до лікаря і якщо він компетентний то будь-які перестороги та міфи відразу ж руйнуються.  Наголошую, проблем з якістю вакцин в Україні не має!  У нас є доволі непоганий асортимент вакцин, щоб охопити як дітей, так і дорослих. У нас є достатня кількість доз вакцин проти кору, краснухи та свинки,  у нас є вакцина КДП, з’явилася вакцина БСЖ для профілактики туберкульозу, вакцина  проти гепатиту В. Те, з чим ми відчуваємо проблеми,  це інактивована поліомієлітна вакцина, та що в ін’єкціях, та що в крапельках, бельгійська  – її вистачає, але ми не можемо її сьогодні в повній мірі використовувати по причині дефіциту інактивованої вакцини. Справа в тому, що календарем щеплень в Україні передбачена вакцинація першими двома дозами в житті дитини проти поліомієліту інактивованою  поліомієлітною  вакциною. Не зробивши дві дози ми не можемо продовжувати вакцинацію оральною поліомієлітною  вакциною.

Медична реформа здатна змінити ситуацію в питанні вакцинації?

До 2015 року Міністерство охорони здоров’я купувало вакцину у внутрішніх дистриб’юторів на тендері, що проводився щороку. Тепер закупівля вакцин для національної програми імунопрофілактики, тимчасово було передана міжнародним організаціям до 2018 року включно. До того часу, поки Україна не реформує систему закупівель препаратів на національному рівні. Поки що такий захід тимчасовий. Звісно, закупка вакцини в міжнародних організаціях не ідеальний варіант. Однак допоки в Україні відбувається реформування медичної галузі, такий крок – хоча б невеликий шанс мати необхідні вакцини для тих, хто цього потребує.

Відбувся тренінг-навчання для представників регіональних неурядових організацій та громадських активістів Рівненщини на якому навчали громадських активістів правильно та ефективно використовувати електронні засоби та відкриті джерела для відслідковування закупівель бюджетних установ. Розповідали як правильно використовувати програми Прозорро, БіПрозорро, БіпроПрозорро, Є-дата для відслідковування закупівель бюджетних установ.

Проект «Залучення громади Рівненської області до усіх етапів бюджетування» реалізується «БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» в рамках програми «Публічні бюджети від А до Я: інформування, активізація та залучення громадянського суспільства», що виконується Фондом Східна Європа у партнерстві з Фундацією польсько-української співпраці ПАУСІ за фінансової підтримки Європейського Союзу.

БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» організувала зустріч молоді Рівного з головним лікарем Рівненської станції переливання крові Ліною Михальчук під час якої закликали стати донорами. Захід відбувся у рамках проекту «Сприяння інтеграції України в європейські мережі охорони здоров’я», який втілює благодійна організація “Мережа 100 відсотків життя Рівне” та управління охорони здоров’я міста Рівне. Проект спрямовано на подолання проблеми спротиву громади та медичної спільноти євроінтеграційним реформам системи охорони здоров’я.

Рівнянам розповіли, що одна донація крові – в середньому 450 мл – може врятувати до 3 життів. І що бути донором в європейських країнах престижно, навіть попри те, що громадянам, які здають власну кров, нічого не платять.

Потреба в крові — як рідкісних, так і поширених груп — є завжди. Кров і їі компоненти необхідні багатьом хворим. Як свідчить статистика, кожен третій житель планети хоча б раз у житті потребує донорської крові. Найчастіше вона необхідна недоношеним дітям, хворим на рак та жертвам серйозних аварій. Цифри останніх років свідчать, що в Україні на 1000 осіб припадає 12-14 донорів. Для порівняння: у країнах Європи – 25, у США і Канаді – 40-60.

На Заході громадяни радо здають кров, бо крім врятованих життів це говорить про добрий стан здоров’я та про соціальну позицію донора. Такі люди мають більше перспектив влаштуватися на роботу і зробити кар’єру.

Про це свідчить досвід боротьби з недугою країн ЄС, які нині активно допомагають Україні в боротьбі з туберкульозом. Міжнародні організації підтримали українські програми щодо боротьби з взявши на себе зобов’язання з їх фінансування.

Туберкульоз тісно пов’язаний з міграцією, нестабільністю і бідністю, а контроль над цією хворобою, що передається повітряно-крапельним шляхом, набув додаткової значущості, оскільки Україна, отримавши безвізовий режим, намагається інтегруватися в ЄС.

Вона складає частину міграційного коридору, що веде з Центральної Азії і з Кавказу до Росії та Західної Європи. Щонайменше п’ять мільйонів громадян України працюють за кордоном, про що повідомляє Міністерство закордонних справ. Вони працюють у таких країнах, як Польща, Італія, Іспанія, Португалія, Чехія, Росія та Німеччина.

У Західній Європі з туберкульозом переважно покінчили ще на початку 20-го століття за рахунок лікування, контролю стану здоров’я населення, підвищення інформованості та поліпшення умов життя людей. Але коли розпався Радянський Союз, ця хвороба з новою силою повернулася на колишні радянські республіки. У 1995 році Україна оголосила про епідемію туберкульозу.

Відтоді країна отримала колосальну міжнародну допомогу для боротьби з туберкульозом та супутньою епідемією ВІЛ. Однак політичне слабовілля і хронічна недовіра до корумпованої системи національної охорони здоров’я стримують прогрес у цій справі.

В Україні хворіє на сухоти чверть мільйона людей, свідчить статистика уряду. Від 2000 року кількість хворих скоротилася на 350 тисяч осіб.

Найвищі показники захворюваності на туберкульоз зареєстровані в Одеській, Херсонській областях; найнижчі – на заході країни та у Києві. Найбільший відсоток хворих – безробітні люди працездатного віку. Кожен восьмий хворий зловживає алкоголем і лише 1 відсоток людей, які повернулися з місць позбавлення волі.

За даними національних і міжнародних експертів, саме тривала практика госпіталізації у стаціонарах сприяла такому стрімкому підвищенню рівня мультирезистентного туберкульозу. Адже в більшості протитуберкульозних закладів насправді не забезпечуються вимоги інфекційного контролю. Що це значить? Що частина пацієнтів заражається стійкими формами туберкульозу саме в стаціонарах. Відтак, просто закривши частину стаціонарів, буде зроблено суттєвий вклад у подоланні епідемії туберкульозу.  Як приклад, у Європі від туберкульозу у стаціонарах лікуються близько 15 днів, більшу частину лікування хворі проходять вдома. А в Україні на це витрачають цілий рік.

Все тому, що система боротьби з туберкульозом в Україні не зазнала особливих змін з радянських часів. В її основі лежить лікування хворих у стаціонарах, яке може тривати місяцями і навіть роками. Проводиться воно у туберкульозних диспансерах та санаторіях, які часто розміщуються в історичних будівлях, колись дуже красивих, але з часом застарілих, які потребують ремонту та абсолютно не підходять як для сучасних форм лікування інфекційних захворювань, так і для самих пацієнтів.

За сучасними міжнародними стандартами, ізоляція і лікування в стаціонарі – це в жодному разі не вирішення проблеми туберкульозу. Рішенням є точний діагноз на ранній стадії, своєчасне лікування та амбулаторне спостереження за пацієнтами. Більшість пацієнтів перестають бути заразними упродовж декількох днів або тижнів після початку лікування.

Таким чином, ситуація з поширеністю туберкульозу в Україні продовжує залишатися доволі складною, особливо щодо тяжких форм цього захворювання. Щоб покращити становище, українські та зарубіжні експерти вважають за необхідне змістити фокус лікування туберкульозу зі стаціонарної моделі на амбулаторну та включити сучасні ліки в схеми лікування пацієнтів.

Медичною реформою, яка за європейським зразком впроваджується в Україні, передбачена зміна статусів Центрів первинної допомоги. У 2018 році вони мають стати автономними. Це означатиме, що кожен такий заклад, окрім державного фінансування, може надавати не тільки безкоштовні, а й платні медичні послуги, та розпоряджатися коштами. В Рівненській області розпочали підготовку до цих глобальних змін.

Основне завдання підписаного президентом закону про медичну реформу на перше півріччя 2018 — реорганізувати заклади ПМД. Вони стануть комунальними некомерційними підприємствами. Іншими словами — автономізуються, завдяки чому зможуть укласти договори з Національною службою здоров’я України та отримувати пряме фінансування за надані послуги з державного бюджету.

Як неприбуткові підприємства, заклади не сплачуватимуть податок на прибуток і зможуть самостійно розпоряджатися отриманими та заробленими коштами. У тому числі, вільно встановлювати розмір заробітної плати для медичних та інших працівників. Перший квартал 2018 року — час для місцевої влади та медичних закладів первинної ланки на підготовку до впровадження нової моделі фінансування та нових стандартів надання послуг. Спершу реформування торкнеться обласних центрів.

–        Поки що закон ніде офіційно не оприлюднений і МОЗ не дав детальних інструкцій щодо його провадження, – пояснив начальник міського управління охорони здоров’я Віктор Іськів. – Проте з практики знаю, настане травень і нас спитають, де наші комерційні неприбуткові організації. Процес мінімум три місяця займе. Міські заклади в Тернополі вже всі переведені у новий статус. У Житомирі скоро будуть. У Рівному насамперед це будуть наші центрі ПМД та дві стоматполіклініки. На разі розробляємо статути для цих медичних закладів. На останній колегії обласного управління охорони здоров’я було наголошено на цьому. І швидше за все зразок статуту будемо розробляти на основі документу, прийнятого колегією. Нововведення торкнеться і районних медичних закладів.

За основу медичній реформі в Україні, як відомо, взята британська модель системи охорони здоров’я. В Європі досягли високого рівня надання медичних послуг в тому числі і завдяки автономізації. Саме вона сприяє зростанню якості обслуговування в лікарнях.

–        Хочу одразу заспокоїти рівненських пацієнтів: ті послуги, які зараз надаються безкоштовно, так і залишиться безкоштовними, в тому числі базові аналізи, – зауважив Віктор Іськів. – Окрім того, медичні заклади зможуть надавати більший спектр платних послуг, який до цього був обмеженим. МОЗ розробляє їх вартість. А загалом якість надання медичних послуг тільки виграє від автономізації. Адже лікарні, борячись за пацієнтів, покращуватимуть умови прийому пацієнтів, дбатимуть про зручну інфраструктуру та вдаватимуться до інших заходів заохочення.

15грудня, відбулись установчі збори Наглядової ради при Рівненському обласному клінічному лікувально-діагностичному центрі ім. В.  Поліщука. Участь у засіданні взяли 32 учасника від громадськості з числа 43 зареєстрованих. Завданням зборів було обрання представників громадськості, які будуть делеговані до участі в Наглядовій раді.

Обирали представників громадськості шляхом таємного рейтингового голосування.

– Оскільки одразу чотири учасника набрали однакову кількість голосів – 10, то на першому засіданні Наглядової ради під час затвердження положення про її роботу буде запропоновано піти на зустріч громадськості, збільшити кількість членів ради та кількість представників від громадськості з 9 до 11, – повідомив головуючий на засіданні Юрій Дюг.

Ще 3 представників обере трудовий колектив та профспілкові організації закладу, 3 – представлятимуть адміністрацію закладу таким чином чисельність ради має сягнути 15 учасників. Термін повноважень цього складу ради – 1 рік.

Про час і дату проведення першого засідання наглядової ради буде повідомлено пізніше.

Створення наглядових рад при комунальних закладах обласної ради ініціює БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне». Крім того, організація кілька місяців назад зверталася з офіційним листом до голови Рівненської ОДА щодо необхідності створення наглядових рад при обласному управлінні здоров’я та департаменті соцзахисту, однак чиновники не поспішають.

– Наша мета збільшення ролі громадськості в процесі  поліпшення якості надання послуг закладом та контролю за витрачанням бюджетних коштів, – розповідає голова правління БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» Юрій Лазаревич

«БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» реалізовує проект «Залучення громади Рівненської області до усіх етапів бюджетування» в рамках програми «Публічні бюджети від А до Я: інформування, активізація та залучення громадянського суспільства», що виконується Фондом Східна Європа у партнерстві з Фундацією польсько-української співпраці ПАУСІ за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Шукайте цей знак на аптеках вашого міста! Вони беруть участь у программі

Україна продовжує виконувати зобов‘язання в рамках програми співпраці з ЄС. Нагадаємо, у 2014 році Європейський союз та Україна підписали Угоду про Асоціацію (УА), що являє собою новий етап у розвитку європейсько-українських договірних відносин, маючи на меті політичну асоціацію та економічну інтеграцію. Однією з ключових позицій є медична реформа.

Напередодні Нового року урядовці  ухвалии ключові документи для запуску реформи системи охорони здоров’я, яка стартує з первинної ланки, та розширили перелік «доступних ліків».

Знайти аптеку можна ТУТ

За програмою «Доступні ліки», можна отримати препарати за рецептом в аптеці безкоштовно або з незначною доплатою. У 2018 році до програми, окрім вже включених у минулому році препаратів від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми, будуть додані 2 діючі речовини (МНН) для лікування серцево-судинних захворювань та діабету ІІ типу: «Лозартан» та «Глібенкламід». Фінансування програми збільшено до 1 млрд.грн. Окрім того, уряд вніс зміни в законодавство, що дадуть можливість під час формування переліку препаратів, які включаються до програми, збільшити кількість безкоштовних ліків щонайменше на 10 препаратів. Тобто вартість понад 40 препаратів з програми «Доступні ліки» держава відшкодовуватиме повністю, і люди зможуть отримати їх безкоштовно.
До слова у 2017 році мaйже 253 тиcячі житeлів Рівнeнщини скористaлися прогрaмою «Доcтупні ліки».

На життєвo нeобхідні ліки мeшканцям облaсті виписaли рeцептів на понaд 17 мільйонів гривeнь.

Нaйбільше скористaлися держaвною прогрaмою у Володимирeцькому, Дубрoвицькому, Зaрічненському, Здолбунівcькому рaйонах, місті Вaраш, а тaкож в ОТГ – Клеcівській, Лoкницькій та Смизькій.

З липня 2018 року до урядової програми “Доступні ліки” будуть включені препарати, необхідні для  життя та здоров’я людей, що перенесли трансплантацію. Наразі цих людей в Україні не багато – близько 2 000. Але вони щоденно, протягом усього життя мають приймати ліки, які застосовуються після операції для запобігання відторгнення органу – імуносупресанти. Це дорогі препарати, які значно обтяжують сімейний бюджет, але саме вони пригнічують механізм відторгнення людським організмом пересадженого органу.

Як і раніше, щоб отримати препарати за програмою «Доступні ліки», потрібно звернутись за рецептом до лікаря первинної ланки – сімейного лікаря чи терапевта, що працює в поліклініці, амбулаторії або має власну практику. Прийти з рецептом до аптеки з позначкою «Доступні ліки» і обрати препарат, який містить вказану в рецепті діючу речовину, та отримати його безкоштовно або з незначною доплатою. Кількість аптек, де можна отримати доступні ліки, постійно збільшується і на сьогодні до участі в програмі долучились вже 6 744  аптеки – це кожна третя аптека в країні.

В рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом уряд взяв на себе ряд зобов’язань, серед яких реформування медичної галузі за кращими європейськими зразками. Одним з ключових напрямів є розвиток системи громадського здоров’я – основи профілактичної медицини.  Вакцинація, один з пріоритетних напрямків розвитку системи громадського здоров’я, довкола якого є чимало різних міфів, які потребують спростування.

Офіційна статистика ВОЗ та Юнісеф про рівень вакцинації в Україні і світі говорить, що за останні 10 років кількість вакцинованих дітей в Україні зменшилась майже в 4 рази. За 10 років на 3/4 знизилась вакцинація від коклюшу, дифтерії, правцю. Кількість дітей, які отримали 3 дози вакцини на першому році життя, від коклюшу, дифтерії та правцю (АКДС або DTP3) зменшилась з 98% в 2005-му році до 23%- в 2015-му. вакцинація від дифтерії, коклюшу, правцю в Україні на рівні відсталих країн Африки. Кількість дітей, які отримали 1-ше щеплення від кору складає близько 60% в 2015-му. Рівень вакцинації від кору в Україні невисокий і не дозволяє запобігти епідемії. Рівень охоплення дітей вакцинацією стрімко знизився після 2008-го року і тепер ми посідаємо одне з останніх місць в світі, між Суданом та Екваторіальною Гвінеєю, дозволивши обігнати себе таким країнам, як Нігерія, Чад та Сирія. В той час американці, європейці та жителі інших розвинених країн вакцинують 95-100% своїх дітей і збільшують кількість вакцин в обов’язковому календарі щеплень. Навіщо вони це роблять? Вакцинація вважається єдиним ефективним способом профілактики тяжких інфекційних хвороб, збеження життя та здоров’я дітей. Також вакцинація економічно вигідна: кожен долар, що витрачається на щеплення, дозволяє економити 3 долари, витрачені на лікування. А якщо порахувати витрати, пов’язані з неможливістю батьків працювати, в той час, коли їхні діти хворіють, кожен долар, витрачений на вакцинацію, дозволяє заощадити 17 доларів.

– Був період, коли завозили неякісні вакцини, які давали велику побічну дію. Але ситуація змінюється. І ми хочемо донести до батьків, що вакцини стали якісні. 2014 року був ухвалений законопроект про передачу закупівель міжнародним організаціям, які нині цим займаються, – коментує Юрій Лазаревич, голова правління БО “Мережа 100 відсотків життя Рівне”.

Що стосується міфів, то їх теж чимало і створені вони штучно лобістами фармацевтичних компаній, які після того, як закупівлями зайнялися міжнародні організації, втратили свої прибутки.

–         Міф такий, що інфекції не має, то навіщо щеплюватися? Але інфекції не має за рахунок того, що проводиться вакцинація, проводяться щеплення і ми не бачимо цих інфекцій. І результат вакцинації, результат того, що немає цих інфекцій, він працює на те, що виникає такий міф, але тільки знижується охоплення вакцинами відразу ж виникають спалахи, – зазначає лікар-імунолог дитячої міської лікарні міста Рівне Світлана Гресь.

Голова правління ГО «Батьки за вакцинацію» Тимофій Бадіковий назвав ще одну категорію причетних до медицини, хто активно протистоїть вакцинації.

– Є так званий антивакцинаційний рух, який складається насамперед з гомеопатів – лікарів-гомеопатів, педіатрів-гомеопатів, які у своїй практиці використовують навіть так звану гомеопатичну вакцинацію. З одного боку, це, звісно, смішно, але, з іншого, вони як учасники ринку просто просувають свій бізнес. Піти з дитиною до гомеопата обійдеться щонайменше у півтори тисячі гривень.  Лікуванням це назвати не можна, але гомеопатам вигідно, щоб люди довіряли не лікарям, а псевдолікарям, які не несуть жодної відповідальності.Все це може мати дуже сумні наслідки. Наприклад, у людини нема щеплення від правця, тому що хтось колись її переконав не робити вакцинацію від смертельно небезпечного інфекційного захворювання. Варто зазначити, що гомеопати – це гарні психологи. Вони вміють вчасно підставити плече і коли з’являється інформація про якісь ускладнення від щеплення проти кору, то вони тут же переконують батьків, що це ледь не всесвітня змова, вакцинуватися не потрібно. Натомість медики поводяться з точністю до навпаки – відмахуються від батьків, випускають колючки, не хочуть розібратися і пояснити, що трапилося, чому. Ось цей антивакцинаційний рух постійно тримається на плаву і в той чи інший момент виринає. Я помітив, що часто їхній публічний вихід пов’язаний з черговими державними закупівлями. Ось тільки має в Україну зайти якась вакцина, і відразу ж з’являються представники руху проти щеплень. Напрошується висновок, що їм або хтось за це платить, або вони користуються моментом, щоб продавати свої гомеопатичні засоби, поширювати гомеопатичну літературу, – зазначає Тимофій Бадіковий.

Сучасні батьки масово вімовляються від вакцинації власних дітей, тому, що наше покоління майже не бачило спалахів поліомієліту, дифтерії, кору,  та інших «контрольованих хвороб», оскільки до кінця 2010-х років рівень охоплення щепленнями був високий. Відомо, що при рівні вакцинації >95%  працює колективний імунітет і епідемії не виникають.

Зараз, коли рівень вакцинації складає менше 30%, епідемія будь-якої з цих, майже забутих хвороб, може виникнути будь-якої миті. Жоден лікар не може гарантувати, що ваша дитина не зустрінеться протягом свого життя зі збудниками цих хвороб.

Тому варто задуматись про безпеку власної дитини, і зробити захистити її від інфекційних захворювань за допомогою вакцинації, як це робиться в усьому світі.