Він включає напрацювання змін до законодавства, які визначать статус дітей, які потребують паліативної допомоги.

За підтримки Євросоюзу в Україні цього року почав діяти проект з надання правової допомоги важкохворим дітям та їх батькам «Підвищення ролі громадянського суспільства в забезпеченні прав дітей, які потребують паліативної допомоги».

Про це на прес-конференції в УНІАН повідомила керівник проекту Ганна Котенко

За даними МОЗ у 2017 році – біля 17 500 українських дітей, за даними ЮНІСЕФ – від 30 000 до 70 000 дітей потребували паліативної допомоги. Така розбіжність свідчить про недостатню увагу з боку держави Україна до проблем невиліковно хворих дітей. Крім того в Україні відсутнє законодавство, яке визначає статус дітей, які потребують паліативної допомоги. В результаті чимало маленьких пацієнтів змушені жити з нестерпним болем, бо лікарі відмовляються надавати допомогу важкохворим дітям.

За словами керівника проекту Ганни Котенко, внесок ЄС для реалізації діяльності в рамках зазначеного проекту складає близько 300 тис. євро. Втілювати проект будуть дві організації – БО Мережа «100 відсотків життя Рівне» та Української асоціації дитячої паліативної допомоги. Працювати вони будуть у співпраці з фондом «Відродження», який за словами Котенко, є «локомотивом» паліативної допомоги в Україні, та з Міністерством охорони здоров’я.

Проект має 4 основних напрямки – два з них реалізуватиме мережа «100 відсотків життя Рівне» і два – асоціації дитячої паліативної допомоги. Так, асоціації дитячої паліативної допомоги бере на себе розробку змін до законодавства, яке б визначало статус людини, зокрема дитини, яка потребує паліативної допомоги, і надавало можливість для забезпечення прав цих дітей. Також асоціація візьме на себе просвітницьку допомогу в регіонах – це проведення круглих столів щодо розвитку дитячої паліативної допомоги.

Мережа «100 відсотків життя Рівне» буде займатися розвитком громадянського суспільства – проводитиметься робота з батьківськими організаціями, організаціями релігійними, медиків та просто громадськими організаціями, що захищають права дітей, що потребують паліативної допомоги. «Ми навчимо ці організації краще відстоювати права цих дітей, проведемо тренінги з правозахисту, а також тренінги з адвокації», – пояснила Котенко.

Також вона повідомила, що на третій рік проекту планується надання мінігрантів на підтримку нових соціальних ініціатив щодо дітей, які потребують паліативної допомоги.

За словами радника міністра охорони здоров’я в сфері паліативної допомоги Олександри Брацюнь, наразі є  необхідність якнайшвидшого поширення світових  практик доступу до знеболення важкохворих дітей тими препаратами, які вже доступні в Україні. Важливим кроком, за словами радника, буде також формування виїзної служби з надання паліативної допомоги дітям, які перебувають вдома.

До категорії дітей, які потребують паліативної допомоги, належать: онкохворі діти, діти з вродженими вадами розвитку, розумовою відсталістю, цукровий діабет, ДЦП, запальними хворобами центральної нервової системи, з хронічними гепатитами, серцево-судинними захворюваннями та хворі на туберкульоз.

Така, здавалося би, дитяча хвороба, як кір, може обернутися дуже небезпечними наслідками і навіть мати летальний результат. Небезпечний не так сам кір, як ускладнення, які він може викликати. Наприклад, бронхіт, пневмонія, енцефаліт і сильна задишка, в наслідок якої доводиться проводити реанімацію. Від цього застраховані тільки ті, хто вакцинувався. На жаль, Україна у списку європейський країн опинилася у трійці лідерів, де у 2017 році на цей вірус захворіло найбільше людей.

Згідно даних Європейського агентства з охорони здоров’я перше місце у вище згаданому переліку посіла Румунія, де захворіло 5562 особи. На другому місці – Італія з показником 5006 зареєстрованих випадків хвороби. В Україні таких зареєстрували 4767. І, нагадаємо, з Нового року в Рівненській області тільки за три дні захворіло семеро дітей на кір.

Спалах кору в Україні, на думку фахівців, пов’язаний з низьким рівнем вакцинації. Нині, через велику кількість міфів та засторог, українські батьки відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень. Крім того, низький рівень вакцинації й через недовіру до лікарів та вакцин. В результаті Україна стала лідером у антирейтингу.

На жаль, іноді перебіг хвороби дуже важкий. Так від кору у минулому році померло 35 європейців з різних країн континенту, а кількість хворих збільшилась учетверо: медики зареєстрували 21 315 випадків порівняно з 5 273 випадками минуло річ. Такі цифри наводить Європейське регіональне бюро ВООЗ.

“Кожна нова людина, яка захворіла на кір у Європі, нагадує нам, що нещеплені діти та дорослі особи, незалежно від місця проживання, ставлять під загрозу людей, які не мають можливості отримати вакцинацію”, – каже директорка регіонального офісу ВООЗ у Європі Жужанна Якаб.

Епідеміологи організації знову ж таки акцентують увагу на основних причинах спалаху кору, серед яких загальне зниження імунітету в населення та до сих пір низький рівень вакцинації. У деяких інших випадках у медичних закладах просто бракує вакцин від цієї хвороби.

Проте в Україні діє державна програма, згідно якої усе дитяче населення безкоштовно забезпечують вакцинами КПК (кір, паротит, краснуха). Для цього потрібно тільки звернутися до амбулаторії, за якою ви закріплені. Щодо дорослого населення, то відповідні вакцини можна придбати в аптеках.

Створення єдиної системи громадського здоров’я – зобов’язання України перед ЄС. Країна пішла шляхом реформування галузі за кращими європейськими зразками. Громадське здоров’я – основа профілактичної медицини, яка має сприяти  досягненню  європейських стандартів якості життя та благополуччя населення. Радянська система охорони здоров’я в Україні збереглася майже у незмінному стані. Успадкована з радянського періоду комплексна модель Семашка, за якої вся сфера охорони здоров’я належала до державної власності та фінансувалася державою, була спрямована на утримання лікарень, характеризувалася фрагментарним управлінням, зосередженим переважно на лікуванні нетяжких гострих станів та фактичною відсутністю профілактики. Система практично ігнорувала потреби здорового населення, що не давало змоги стримувати та системно впливати на підвищення рівня неінфекційних захворювань. За роки незалежності поодинокі заходи щодо реформування системи охорони здоров’я тільки поглибили кризу профілактичної медицини. Наразі в Україні втілюється ряд заходів, на меті яких все ж здійснити такі необхідні перетворення. Детальніше про це розповідає Олена Гандзюк, ініціатор створення Центру громадського здоров’я у Рівному.

Громадське здоров’я є досить широким поняттям, та все ж, у ньому закладено певні меседжі, розкажіть детальніше

Якщо коротко, то наша система охорони здоров’я спрямована на пацієнта, хворого. Громадське здоров’я  має мету попередження захворювання і акцент тут

робиться не на одній людині, а на громаді. Це якщо просто. Іншими словами, громадське здоров’я – це система комплексних заходів, які здійснюють державні та неурядові організації та інституції, які спрямовані на зміцнення, покращення здоров’я населення. Продовження середньої тривалості якісного життя. У нас більшість людей звикли, що відповідальність за їхнє здоров’я повинна нести держава. Регулярний профогляд, вчасне виявлення хвороб на ранніх стадіях – усе це значно зменшуватиме витрати людей на лікування. Ринкові механізми в медицині привчатимуть цінувати власне здоров’я. Саме тому якісна профілактика захворювань є одним із компонентів громадського здоров’я.

Є цілий європейський план дій, який визначає функції центрів громадського здоров’я, чим вони будуть займатися?

Я розпочну з історії. Є перелік серйозних проблем, які спонукали  до створення і розвитку громадського здоров’я в нашій країні й потребу це включити в угоду з ЄС. Існуюча система нівелює здорове населення. Ми звикли працювати з поняттям епідеміологія офіційних захворювань, але ігнорується поняття неінфекційних захворювань, від яких помирає 86 відсотків  людей. У нас надзвичайно висока смертність  від серцево-судинних захворювань, онкології, травматології, цукрового діабету, тощо.  І третє, наші інформаційні системи застарілі відносно збору, й аналізу тих даних, якими доводиться оперувати.

Європейці бояться щоб Україна не була джерелом  хвороб для усієї Європи?

Коли йде мова про джерело захворювань, це апріорі мова про інфекційні хвороби. Бо серцево-судинний пацієнт не несе загрози Європі. А пацієнт з відкритою формою туберкульозу, може становити потенційну небезпеку, бо завтра він може перетнути кордон й бути в будь якій з країн ЄС . Йде мова про інфекційну патологію. Нас просять – налагодьте профілактику!  І хоча профілактика була завжди, але ми звикли, що вона не діє. Що таке дієва  профілактика? Це коли людина послухала, побачила, прочитала і повірила в те, що це треба зробити. Що стосується інфекційних хвороб  то про це можна говорити довго. Але вона має бути такою, щоб молода людина прагнула прожити довге і якісне життя, бути здоровим. Ми це чули, це звучить банально, але в це треба вірити і ми повинні працювати з населенням, щоб це стало нормою, популярною та пріоритетною нормою в житті кожного українця. Щоб це стало предметом особистого престижу. Виховувати у людей особисту мотивацію бути здоровими.

У вас є ідеї як це реалізувати на практиці, як забезпечити дієву профілактику?

Розуміння сучасної профілактики ми маємо. Цей досвід ми отримали працюючи з таким напрямком як ВІЛ/СНІД. Ми навчилися працювати сучасними методами, які використовують в країнах ЄС та США, на цьому наполягали наші донори. Ці всі інструменти можна й потрібно використовувати й у інших напрямках, які стосуються профілактики. Тобто потужна профілактична робота, сучасна статистика в режимі реального часу, вагомі напрацювання в роботі з міжнародними донорськими структурами — все це у нас уже є. І ці досягнення можна інтегрувати в більш широкий контекст, тобто поширити й на інші напрямки медицини, а не тільки на профілактику і боротьбу зі СНІДом.

Україна в рамках інтеграційного процесу в Євросоюз, взяла на себе зобов’язання реформувати службу крові та переформатувати роботу станцій переливання крові. Однак для того, щоб донорство в Україні вийшло на європейський рівень, важливо, щоб громадяни підтримували власне здоров’я й активно виявляли бажання здавати кров. Для цього  благодійна організація «Мережа 100 відсотків життя Рівне» в рамках проекту «Сприяння інтеграції України в європейські мережі охорони здоров’я» проводить ряд заходів на меті яких — подолати хибні переконання населення щодо донорства та їх упереджене ставлення до євроінтеграційних реформ системи охорони здоров’я.

Одна донація крові – в середньому 450 мл – може врятувати до 3 життів. Так, за це не передбачено грошової винагороди, проте мова йде про благодійну справу. В Європі здавати кров — престижно, тому дефіциту її у спеціальних сховищах ніколи немає. В Україні ж населення ставиться до цієї справи з обережністю і навіть упередженням. Але є й такі люди, які діляться своєю кров’ю, чим рятують людські життя.

– Багато хто просто банально боїться здавати власну кров, – каже постійний донор, керівник прес-служби ГУ ДСНС в Рівненській області Дмитро Мельник. – Проте це зовсім не страшно і безболісно. Я добровільно роблю це вже більше десяти років, починаючи з 2006. Спершу здавав кров раз в рік, для банку крові, звідки її беруть для переливання рятувальникам в разі виникнення такої необхідності. А у 2014 році у мого колеги захворіла на рак дворічна донечка, знадобилася кров. Після цього рятувальники також відвідали онкогематологічне відділення в дитячій лікарні. І, поспілкувавшись із маленькими пацієнтами та їх батьками, я прийняв рішення здавати кров регулярно. Почитав в Інтернеті, наскільки актуальною є ця проблема в Україні при тому, що процедура безболісна і ніякої шкоди для здоров’я донора не становить. Тож тепер п’ять разів на рік здаю кров першої групи, резус плюс.

Як пояснила головний лікар Рівненської станції переливання крові Ліна Михальчук, потреба в крові — як рідкісних, так і поширених груп — є завжди. Кров і її компоненти необхідні багатьом хворим. Як свідчить статистика, кожен третій житель планети хоча б раз у житті потребує донорської крові. Найчастіше вона необхідна недоношеним дітям, хворим на рак та жертвам серйозних аварій. Цифри останніх років свідчать, що в Україні на 1000 осіб припадає 12-14 донорів. Для порівняння: у країнах Європи – 25, у США і Канаді – 40-60.

На Заході громадяни радо здають кров, бо крім врятованих життів це говорить про добрий стан здоров’я та про соціальну позицію донора. Такі люди мають більше перспектив влаштуватися на роботу і зробити кар’єру.

– Здавати кров — це почесно, – переконаний Дмитро Мельник. – Принаймні на Заході це дуже цінується. Але я роблю це не заради того, щоб мене поважали, а заради тих, кому донори рятують життя. І закликаю рівнян долучатися.

Щоправда поки без голови та затвердженого положення про діяльність.

Напередодні відбулося перше засідання Наглядової ради на якому учасники прийняли рішення додати ще двох членів трудового колективу до Наглядової ради. Після цього буде обрано голову та заступника,  а також затверджено положення про діяльність.

Нагадаємо, Наглядову раду в Рівненському обласному лікувально-діагностичному центрі створили, аби конролювати фінансову та господарську діяльність медзакладу.

Створення наглядових рад при комунальних закладах обласної ради ініціює БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» в рамках проекту «Залучення громади Рівненської області до усіх етапів бюджетування» в рамках програми «Публічні бюджети від А до Я: інформування, активізація та залучення громадянського суспільства», що виконується Фондом Східна Європа у партнерстві з Фундацією польсько-української співпраці ПАУСІ за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Україна в рамках Угоди про асоціацію з ЄС зобов’язалася прискорювати  проєвропейські зміни в системі охорони здоров’я. Одним з ключових пунктів – є розвиток системи громадського здоров’я, на меті якої популяризація здорового способу життя. Реалізація цього завдання сприятиме зменшенню кількості українців, які палять, що в свою чергу привиде до зменшення кількості захворювань і смертей від них. Так в чому ж ризики тютюнопаління і на яку небезпеку наражаються люди, які мають таку шкідливу звичку?

Згідно статистичних данних 10% курців хворіють і згодом гинуть від злоякісних пухлин. Кожні 10 секунд одна людина в світі вмирає в результаті споживання тютюну. В даний час тютюн щорічно вбиває близько чотирьох мільйонів чоловік у всьому світі, але ця цифра зросте до 10 мільйонів через тридцять років, якщо нинішні тенденції паління збережуться. Така недуга як хронічний бронхіт у курців реєструється в 5-7 разів частіше, ніж у некурящих. Курці хворіють на інфаркт міокарда в 2-8 разів частіше, ніж ті особи, що не палять. Любителі цигарок у 3-4 рази частіше гинуть від ішемічної хвороби серця на фоні начебто нормального самопочуття.

При збереженні нинішніх тенденцій, близько 500 мільйонів з нині живих людей – приблизно 9% населення світу – будуть зрештою вбиті тютюном. Починаючи з 1950 року, тютюн вбив 62 мільйони чоловік, тобто більше, ніж загинуло у другій світовій війні. В даний час тютюнова пандемія найбільш гостра в Центральній і Східній Європі, а також у Західному Тихоокеанському Регіоні. Згідно з оцінками ВООЗ, у 1995 році в Центральній і Східній Європі відбудеться 700 000 обумовлених тютюном смертей, приблизно четверта частина таких смертей у світі. Більш того, на відміну від країн Західної Європи і Північної Америки, де лише половина або менше таких смертей відбуваються з людьми молодше 70 років, у Центральній і Східній Європі від двох третин до чотирьох п’ятих таких смертей відбувається з людьми середнього віку.

Такі невтішні статистичні дані через те, що тютюн і тютюновий дим містять більше 3000 хімічних сполук, деякі з яких є канцерогенними, тобто здатними пошкодити генетичний матеріал клітини і викликати зростання ракової пухлини.

Тютюнопаління викликає залежність організму від нікотину, рівнозначну залежності від наркотиків. Нікотин включається в обмін речовин, тому кинути палити так важко. Однак людей, які назавжди відмовилися від куріння, не так уже й мало: на їхньому прикладі ми бачимо, що побороти цю шкідливу звичку – цілком реально.

Кинувши курити, людина сприяє власному оздоровленню: з організму поступово виводяться шкідливі речовини, шлаки; підвищується концентрація кисню в крові; нормалізується кровообіг; збільшується обсяг легких (повертається до колишнього, нормального рівня); знижується ризик виникнення гіпертонії, серцево-судинних, легеневих, онкологічних захворювань, передчасної смертності. Повне очищення організму від наслідків куріння відбувається тільки через 10 років життя без сигарети.

Держава не повинна залишатися осторонь цієї проблеми попри те, що українці самі мають дбати про своє здоров’я. Більшості смертей від тютюну можна запобігти, якщо запроваджувати ефективні заходи контролю над тютюном, зменшувати доступність тютюнових виробів, підвищувати ціни на них і обмежувати маркетинг.

Дійсно, за останні кілька років поширеність куріння в Україні зменшилась на 20%, суттєво зросла вартість цигарок, зникла реклама тютюнових виробів,  проте сьогодні щоденно продовжують курити 7,2 мільйони дорослих українців і всі вони в групі ризику.

У вівторок, 13 лютого, о 15:00 в кабінеті головного лікаря Роман Шустик відбудеться перше засідання Наглядової ради Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр ім.В.Поліщука. На цьому засіданні 17 членів ради мають затвердити положення про наглядову раду, обрати голову і заступника. Нагадаємо, що 15 січня на установчих зборах 32 учасника обрали до наглядової ради 11 представників громадських організацій, якими стала: Диновська Ліана Валентинівна, Ткачук Олена Павлівна, Мамотюк Вікторія Вікторівна, Дюг Юрій Олександрович, Баборикін Євген, Чичук Любов Ананіївна, Сиротюк Олег Володимирович, Матвійчук Анатолій Олександрович, Лазаревич Юрій Миколайович, Лисак Галина Миколаївна, Монастирський Михайло Броніславович. 31 січня 270 представників трудового колективу центру обрали ще шістьох учасників наглядової ради, якими стали: Семенюк Пилип Пилипович, Романчук Ольга Миколаївна, Саванчук Ірина Олексіївна, Кректун Олександр Васильович, Генеральнчук Федір Олександрович, Гашинський Ігор Васильвич.

Громадськість, влада та головні лікарі домовилися про співпрацю в частині переходу до автономізації бюджетних закладів охорони здоров’я Рівного – перетворення їх на комунальні некомерційні підприємства. Про це стало відомо на засіданні круглого столу організованого Радою реформ Рівного та БО «Мережа 100 % життя Рівне», на якому обговорювали перші кроки до автономізації медичних закладів.

Нагадаємо 30 січня набув чинності Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Тепер медичні заклади мають стати комунальними некомерційними підприємствами, щоб мати змогу укласти договори з Національною службою здоров’я України, яка закуповуватиме в них, за гроші з Державного бюджету, медичні послуги для пацієнтів.

– Ми всі дійшли згоди, що не варто відкладати цей процес й необхідно вже приступати до роботи. Розпочинаємо з трьох центрів первинної медичної допомоги Рівного: «Центральний», «Північний» та «Ювілейний». Для цих закладів необхідно розробити нові статути. Якщо все буде добре, то вже до липня ми отримуємо три заклади в новому статусі й з новими можливостями, – розповів Євген Новицький, представник БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне»

В результаті реформи медична допомога в цих закладах буде безоплатною для пацієнта, але платною для держави. Крім того, як неприбуткові підприємства, заклади не будуть платниками податку на прибуток і зможуть самостійно розпоряджатися отриманими коштами. У тому числі, вільно встановлювати розмір заробітної плати для медичних та інших працівників. Зарплатня медика залежатиме від кількості пацієнтів, яких він обслуговує й повинна зрости в 6 разів.

Створення єдиної системи громадського здоров’я передбачає Глава 22 Угоди про асоціацію з ЄС. І Україна взялась імплементувати ряд Директив ЄС, що є додатками до цієї Глави. Зокрема, передбачається наблизити законодавчі та нормативні акти щодо виробництва, реалізації та реклами тютюнових виробів, створити мережу епідеміологічного нагляду та контролю за поширенням інфекційних захворювань, наблизити стандарти забору та зберігання крові до європейських, встановити стандарти якості та безпеки донорства. Прискорюють проєвропейські зміни в системі охорони здоров’я активісти благодійної організації «Мережа 100 відсотків життя Рівне». Як і для чого вони це роблять, ми запитали в Юрія Лазаревича, голови благодійної організації «Мережа 100 відсотків життя Рівне»

Отже, за підтримки ЄС Ваша організація на теренах області реалізує проект «Сприяння інтеграції України в європейські мережі охорони здоров’я». На що проект націлений? Які завдання перед собою ставите? І якими методами збираєтесь їх досягати?

Україна посідає друге місце в європейському регіоні за рівнем смертності, за останні 20 років смертність збільшилась на 12,7%. Якщо порівняти то у Європейському Союзі за цей же період показник смертності знизився на 6,7%. Чверть від загальної смертності в Україні серед працездатного населення. В останні роки серцево-судинні захворювання є основною причиною, далі йдуть новоутворення, а зовнішні причини смертності знаходяться на третьому місці.   Багаторічний провал вакцинації, епідемія туберкульозу, вірусних гепатитів В та С перетворюють нашу країну на потенційно небезпечне вогнище інфекційних хвороб в Європейському регіоні. Реформа, яка передбачає руйнування корупційних схем, зустрічає значний опір з боку фармакомпаній, чиновників і не має значної підтримки серед профспілок, медичних асоціацій та населення. ЄС веде боротьбу за позитивні перетворення в українській медицині. Досягти прискорення проєвропейських змін в системі охорони здоров’я Рівненщини  збираємося шляхом формування громадської підтримки реформ. Для цього організовуємо тренінги, семінари, інформуємо громадськість за допомогою ЗМІ. Розвиток системи громадського здоров’я в Україні один з пріоритетів реформи, відтак одним з першочергових наших завдань є створення Обласного центру громадського здоров’я, який займатиметься популяризацією здорового способу життя, профілактикою, збільшенням тривалості життя серед людей активного та працездатного віку.

Ви озвучили чотири напрямки, по яких працюєте. Давайте закцентуємося на кожному з них окремо. Цифрова Європа вже призвичаїлась до електронної медицини. Особливо розвинена в цьому напрямку Естонія. Запуск електронної системи охорони здоров’я Е-Нealth в Україні. Що зміниться для лікарів та пацієнтів і яким чином такий сервіс наближує нас до європейських стандартів?

У кінцевому результаті має зникнути паперова складова роботи лікаря й лікарень загалом; усі необхідні форми, зокрема карта пацієнта, будуть в електронному варіанті, їх лише треба буде заповнити. Пацієнти зможуть через Інтернет подивитися наповнення своє медичної карти, ознайомитися із результатами аналізів та призначеннями, так, як це наразі відбувається в Європі. ВООЗ визначає E-Health як безпечне та економічно обґрунтоване використання інформаційних та комунікаційних технологій у сфері охорони здоров’я, включаючи надання медичної допомоги та організацію нагляду за здоров’ям населення. Електронізація сфери охорони здоров’я означає, що вся медична інформація про пацієнта зберігається в електронному вигляді. Лікар та пацієнт можуть проводити online діагностику та консультації. Пацієнти отримують можливість через мобільні додатки відстежувати інформацію про своє здоров’я, наявність медичних препаратів, а лікарі – отримувати статистичну інформацію. До того ж, лікарі не витрачають час на заповнення паперів у них є змога більш детально вивчати пацієнта. І, як на мене, ключове, відкрита електронна звітність забезпечить більшу прозорість у розподіленні державних коштів та їх обліку. Буде видно, на які конкретні витрати вони пішли. По суті, реєстр стане базою медичних карток. У кожного лікаря буде можливість ознайомитись з анамнезом будь-якого клієнта, вивчити його історію незалежно від того, у яких закладах той лікувався раніше.

В рамках проекту, який Ваша організація реалізує за сприяння Європейського Союзу вже відбулося кілька заходів, присвячених проблемам вакцинації  . А це, очевидно, важливо на шляху до виконання вимог ЄС щодо інфекційних захворювань. Вакцинація в Україні і країнах ЄС: в чому різниця? Чому у нас так важко просувається це питання?

Українські батьки відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень через недовіру до лікарів та вакцин. Це вже призвело до зростання небезпечних інфекційних недуг і дитячих смертей від них. Був період, коли завозили неякісні вакцини, які давали велику побічну дію. Але ситуація змінюється. І ми хочемо донести до батьків, що вакцини стали якісні. Нині їх закуповують міжнародні організації. І що не варто бути жертвами міфів про вакцинації, які поширюють «ображені» фармакомпанії.

Яким чином проект «Сприяння інтеграції України в європейські мережі охорони здоров’я» буде просувати ідею вакцинації?

Ми намагаємося донести якомога більшій кількості людей інформацію про необхідність вакцинації, збираємо факти й за допомогою таких інструментів як семінари та тренінги, які організовуємо як для лікарів так і батьків, руйнуємо міфи і відновлюємо довіру до вакцинації, користуючись інформацією на базі доказової медицини.

Ще один напрям Вашого проекту – громадське здоров’я. Так, власне, називається цілий розділ Угоди про асоціацію з ЄС. Проте саме поняття громадського здоров’я досить абстрактне. Чим є громадське здоров’я для України в контексті євроінтеграції?

На жаль, наша медицина переважно лікує, тобто працює з результатом. А якісна профілактика – це вплив на причини хвороб. Більшість людей звикли, що ми лікуємо, а не займаємося профілактикою. Лікувати недугу дорожче ніж зайнятися профілактикою. Тому ці напрямки важливі для громадян України. Страхова медицина, до якої неминуче прийдемо, поставить усе на свої місця: бути здоровим стане елементарно вигідно. Регулярний профогляд, вчасне виявлення хвороб на ранніх стадіях – усе це значно зменшуватиме витрати на лікування. Ринкові механізми в медицині привчатимуть людей цінувати здоров’я. Створення Центрів громадського здоров’я передбачає переформатування не лише санітарно-освітньої роботи, а й таких напрямків як епідеміологічний моніторинг та медична статистика. Сподіваюся, що у 2018 році створений Центр громадського здоров’я запрацює на Рівненщині. У нас вкрай низький рівень пропаганди здорового способу життя, низький рівень поінформованості населення в галузі охорони здоров’я і ці прогалини, новостворений центр має закрити. Крім того статистика щодо різних інфекційних хвороб повинна бути уніфікованою і збиратись в одному місці, а не так як зараз: дані щодо туберкульозу ідуть в один інститут, стосовно СНІДу — в інший, а випадок сказу десь у районі взагалі, можуть і не зафіксувати. Це все сприятиме зниженню захворюваності, смертності та інвалідизації громадян України. Це той позитивний досвід країн ЄС, який ми маємо перейняти.

Щодо реформування системи донорства є кілька директив ЄС, які мають бути впровадженими впродовж 2-х років. В рамках Вашого проекту також передбачена підтримка реформування системи донорства. На що саме націлюєтеся?

У західних країнах буди донором — престижно. Така людина своєю доброю справою викликає повагу в оточуючих, тому проблема з переливанням крові в медичних закладах давно вирішена — вона завжди в наявності. Ми своєю діяльністю пропагуємо культуру донорства. Для прикладу, цифри останніх років свідчать, що в Україні на 1000 осіб припадає 12-14 донорів. Для порівняння: у країнах Європи – 25, у США і Канаді – 40-60. Бути донором в європейських країнах престижно, і це попри те, що громадянам, які здають власну кров нічого не платять.  Але на це європейці  йдуть, бо  це говорить про  добрий стан здоров’я та про соціальну позицію.