Україна посідає друге місце в європейському регіоні за рівнем смертності. За останні 20 років смертність збільшилась на 12,7%. У Європейському Союзі за цей же період показник смертності знизився на 6,7%. Без реформ та наближення до європейських стандартів, українці й надалі помиратимуть. Відтак, головним завданням держави є формування у населення ідеї здорового способу життя.

У цьому контексті Україна в рамках Угоди про асоціацію з ЄС взяла на себе чимало зобов’язань, але не варто чекати поки на рівні країни, запрацюють механізми, які спонукатимуть до ведення здорового способу життя, варто розпочинати сьогодні і з себе. Перш за все – відмовитися від шкідливих звичок. Щодня тисячі людей хворіють та помирають через паління, алкоголь, наркотики. Та, незважаючи на це, інші починають палити, пробувати алкоголь чи наркотики. Більшість недуг «набуваються» у молодому віці, а з роками вже пожинаються плоди.

З упевненістю можна сказати, що в житті немає нічого дорожчого за наше здоров’я і здоров’я наших близьких. Ніщо так не радує, як прекрасне самопочуття навіть у похилому віці, і ніщо так не обтяжує, як хвороба.

У сучасний період реформування системи охорони здоров’я України первинна профілактика, що базується на формуванні здорового способу життя, підвищенні відповідальності кожної людини за своє здоров’я, усуненні дії факторів ризику здоров’я, є актуальною. Мотивація до здорового способу життя, його доцільності та необхідності повинна формуватися з юних років.

Людству вдалося отримати перемогу над багатьма хворобами. Натомість сьогодні існує безліч загроз для здоров’я людини, боротися з якими можливо лише спільними зусиллями. Боротьба з хворобами залежить не тільки від діяльності лікарів. Її успіх залежить від розуміння і бажання людей формувати свідоме ставлення до власного здоров’я, створювати умови для здорового способу життя, розуміти його престижність.

Стан здоров′я людини залежить на 20% від спадковості, на 10 % від рівня розвитку медицини, на 20 % від стану довкілля, та на 50% від способу життя. І так ми, дійсно, чинимо над собою насильство щоденно. Якщо, людина з дитинства, з молодих років постійно й наполегливо дбає про своє здоров’я, вона в основу своєї життєдіяльності закладає такі стійкі корисні звички, навички, поведінку, спосіб мислення, сприйняття оточуючих і себе, які й визначають основний її напрямок – шлях здоров’я. Вона обирає здоровий спосіб життя.

Але що потрібно для того, щоб почати вести здоровий спосіб життя?! Здоровий спосіб життя передбачає дотримання звичайного виконання певних правил, що забезпечують гармонійний розвиток, високу працездатність, духовну рівновагу та здоров’я людини. В основі здорового способу життя лежить індивідуальна система поведінки й звичок кожної окремої людини, що забезпечує їй потрібний рівень життєдіяльності й здорове довголіття. Здоровий спосіб життя – це практичні дії, спрямовані на запобігання захворювань, зміцнення всіх систем організму й поліпшення загального самопочуття людини. Головне – замислитися про наслідки своїх дій. Зрозуміло, що для того, аби бути здоровим, потрібно докласти певних зусиль і не набувати шкідливих звичок. Якщо із якихось причин вони вже є, то треба ужити всіх заходів, аби їх позбутися!

В Україні гепатит набув широкого розповсюдження. За даними ВООЗ у нас налічується 1 млн. 200 тис. хворих на різні форми цього вірусу. Підписана Україною Угода про співробітництво з ЄС передбачає ряд реформувань в області медицини, які піднімуть її на якісно новий рівень. Адже в США та країнах Євросоюзу давно ефективно лікують гепатит. Про те, як борються з гепатитом на Рівненщині, які є шляхи подолання хвороби та яка роль у цьому медреформи, розповіли рівненські медики.

– Щороку в Рівненській області спостерігається збільшення кількості хворих. На разі на диспансерному обліку в Рівному налічується 3532 осіб. Понад 11 тисяч хворих на вірус – в області. У більшості з них діагностували гепатит В чи С – небезпечні форми гепатиту, які без лікування призводять до летальних наслідків. Наприклад, торік було зафіксовано 1251 випадок цирозу печінки. 269 хворих на гепатит померли. Небезпека полягає в тому, що гепатит форм А і Е – це стан загострення, який має яскраві клінічні прояви у вигляді жовтизни шкіри й очей, високої температури та інші. А ось В та С – хронічний гепатит, який фактично ніяк себе не проявляє. Більшість хворого населення навіть не здогадується, що заражене цим вірусом, – розповіла Галина Мартинюк, завідувач Рівненського обласного лікувально-діагностичного гематологічного центру.

Гепатит – виліковна хвороба. Проте вартість лікування досить висока. Тільки діагностика гепатиту обходиться в не менше, ніж 5 тисяч гривень.

У лікуванні гепатиту останніми роками спостерігається прогрес. Бо ще 5 років тому гепатит С лікувався, але тяжко, дорого і з великою кількістю побічних дій. Станом на сьогодні те лікування, яке можна отримати  – не важке. Наша організація, на національному рівні, доклала чимало зусиль, щоб вартість лікування була зменшена і ми пишаємося цим. Так, і нині воно не з дешевих, але менш затратне ніж ще кілька років тому. Ми не зупиняємося  й надалі працюватимемо тим, щоб препарати були доступні абсолютно для всіх пацієнтів, – зазначає заступник голови правління БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» Євген Баборикін.

До слова, у  країнах ЄС та США страхова медицина покриває витрати пов’язані з лікуванням, в Україні ж ситуація інша, попри це, зміни все ж відбуваються.

– Сьогодні, завдяки медреформі, Національна служба здоров’я оплачує діагностику гепатиту швидкими тестами. Бо це відноситься до первинної ланки медицини. Окрім того, у медичних закладах області наявні 1300 доз вакцини проти гепатиту, якими щеплюємо дітей. Це корейська вакцина, яку використовують в усьому світі. Тому хочеться закликати батьків не відмовлятися від щеплення, – повідомила Вікторія Покоєвчук, заступник начальника Управління охорони здоров’я міста Рівне.

Інна Хоронжевська, завідувач вірусологічної лабораторії Рівненського лабораторного центру, розповіла, що ВООЗ запропонувала стратегію ліквідації гепатиту до 2030 року.

–          Україна підтримує цю директиву. В цьому році її гасло: «Тестування гепатиту, лікування». ВООЗ прогнозує, що вдасться попередити 7 мільйонів смертей, якщо країни будуть дотримуватися стратегії. Вакцинування – один з найбільш ефективних методів уникнення зараження. І його вартість невисока – 150 гривень за дозу, – зазначила пані Хоронжевська.

Конкурс з надання послуг перекладу оголошено в рамках проекту «Підвищення ролі громадянського суспільства в забезпеченні прав дітей, які потребують паліативної допомоги», що реалізується за фінансової підтримки ЄС. 

Основним завданням буде переклад документації (звітів) в рамках проекту з української на англійську мову, та іншої документації з англійської на українську мову. Претендент має бути зареєстрований як ФОП, мати досвід перекладу в подібних проектах.

Резюме з детальним переліком досвіду роботи надсилати керівнику проекту Ганні Котенко: cnu7719@gmail.com

Останній термін надання пропозиції 27.07.2018 року.

Фото: imi.org.ua

Наразі Україна – на 2 місці в Європі за захворюваністю на туберкульоз (із розрахунку кількості хворих на 100 000 людей). Майже кожен четвертий випадок туберкульозу в Україні – це мультирезистентний туберкульоз (МРТБ). Тобто такий, що не піддається лікуванню дуже ефективними протитуберкульозними препаратами.

Про це нещодавно повідомила очільниця Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун на своїй сторінці у Facebook.

За її словами, за кількістю хворих із такою формою туберкульозу Україна є одним зі світових лідерів.

“В Україні за останні 5 років розроблені та протестовані різні моделі надання амбулаторної допомоги хворим на туберкульоз. Проте ще потрібно багато роботи, щоб ці моделі запрацювали повноцінно. Додаткові знання про хворобу – один з ефективних шляхів боротьби з нею”, – додала Супрун. 

Експерти пояснюють високий рівень захворюваності низьким соціально-економічним розвитком країни, що в свою чергу пов’язано з військовими діями на Сході. Крі того, поширенню туберкульозу сприяє небажання українців при перших ознаках звертатися до лікаря.

– Дуже важливо виявити туберкульоз на ранніх стадіях, коли його можна повністю вилікувати без негативних наслідків для організму, – наголошує фтизіатр Оксана Малиш.

Боротися з туберкульозом в Україні розпочали по-новому. Якщо медреформу вдасться успішно реалізувати, лікарі первинної ланки медицини зможуть ефективно виявляти цю хворобу на ранніх стадіях, коли вона ще не становить загрози ні організму носія, ні людям, які його оточують.

– Сімейні лікарі будуть трудитися, як бджілки, – каже заступник головного лікаря Рівненського обласного протитуберкульозного диспансеру Микола Ординський. – У МОЗ вже є проект протоколу надання медичної допомоги при виявленні туберкульозу на рівні первинної ланки медицини. ВООЗ взагалі рекомендує лікувати цю хворобу амбулаторно. Якщо дотримуватися рекомендацій лікарів, вона виліковується.

Те, що амбулаторне лікування туберкульозу сприяє швидшому одужанню, свідчить досвід боротьби з недугою в ЄС. Нині донори  активно допомагають Україні в боротьбі з туберкульозом. Міжнародні організації підтримали українські програми щодо боротьби з взявши на себе зобов’язання з їх фінансування і переходу на амбулаторне лікування.

Крім того в Україні розпочалася реформа протитуберкульозної служби. Серед іншого, вона стосуватиметься  зміни фінансування системи протитуберкульозної допомоги,  запровадження інноваційних протитуберкульозних препаратів та нових методів діагностики та лікування.

–      Має бути об’єднання двох спеціальностей пульмонології та фтизіатрії в одну – пульмонологію. Процес амбулаторного лікування туберкульозу ляже на плечі первинної ланки, сімейних лікарів. Інтенсивну фазу люди й надалі лікуватимуть в стаціонарі, але кількість днів, які вони там проведуть, зміниться. Так лікують в усіх цивілізованих країнах. Ніде і нікого не  тримають в стаціонарі стільки, скільки тримають в Україні. Тому в нас так багато випадків повторного інфікування, інфікування  іншими формами туберкульозу.  Ми потребуємо змін і тому, що амбулаторне лікування не лише ефективніше, а й в 4 рази дешевше стаціонарного, – зазначив заступник голови правління БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» Євгеній Баборикін.

Літо –  прекрасна пора для здобуття нових та корисних знань, цікавих і потрібних знайомств! Саме це ми тобі пропонуємо!

Якщо ти прагнеш вдосконалюватися та підготувати себе до нових викликів, хочеш налагодити ефективну роботу в громадській чи благодійній організації, підсилити себе та свою команду, тобі час до нас! Ми підготували цікаву програму та запросили потужних тренерів. Тож не барися і реєструйся для участі у Школі організаційного розвитку! Заповнюй анкету до 16 липня!

З 19 по 21 липня з учасниками Школи своїм досвідом та знаннями ділитимуться:

–           Юрій Пасочник, експерт з організаційного розвитку та стратегічного планування (м. Рівне). Проведе тренінг з ефективного управління та розвиту організації.

–          Інна Білецька, продюсерка телеканалу UA: Рівне. Розповість як залучити медіа на ваші заходи та тримати інформаційний інтерес до ваших громадських кампаній.

–          Марія Донець, співзасновниця громадської організації “Ukrainian Volunteer Service”, координаторка волонтерської спільноти (м. Одеса). Навчить правильно організувати роботу з волонтерами.

–           Юлій Морозов, громадський діяч, співзасновник культурно-громадського центру ШELTER+ та коалції громадських організацій «Досить Труїти Кривий Ріг», тренер з проектного менеджменту (м. Кривий Ріг). Навчить залучати фінансові ресурси на громадську та благодійну діяльність.

Для участі у школі обов’язкова реєстрація до 16 липня! Кількість місць обмежена, тому 17 липня ми надішлемо запрошення-підтвердження відібраним учасникам.

Школа організаціного розвитку проходить на базі Ресурсного Центру «Ради реформ Рівного» у рамках проекту «Розвиток Коаліції організацій громадянського суспільства Рівненської області», що реалізується БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» та Радою реформ Рівного. Проект фінансується Посольством Республіки Чехія в Україні.

Не бачить, не чує, не реагує на дотик, нерухома. А ще – її постійно судомить. Та чи відчуває вона біль?

Ще рік тому сімейна пара із Рівного Руслан та Ірина з великою радістю очікували на свого довгожданого первістка. Проте пологи пройшли з ускладненнями. Як результат – їхня дівчинка народилась з тяжким ураженням головного мозку. Діагноз, встановлений різними лікарями, прозвучав для батьків однозначно – лікування не існує.

Однак молодих батьків жахає вже не це. Є підозри, що їхня мовчазна дитина живе із постійним болем.

Встановити таке дуже важко, бо маля не плаче, не може дати якийсь знак, що їй боляче, коли тіло судомить.

Все, що могло б полегшити життя таких дітей та їхніх батьків – це якісна паліативна допомога. Зокрема, йдеться про коригування доз протисудомних препаратів, як у випадку із дитиною Руслана та Ірини, призначення знеболення, соціально-психологічні послуги для батьків.

Та на жаль, в Україні відсутнє чітке законодавство, яке б визначало порядок надання послуг для дітей, які потребують паліативної допомоги.

А ще – тисячам маленьких важкохворих пацієнтів чомусь ніхто не може гарантувати, що вони отримають своє знеболення.

Попри наявність дозволу призначати так званий золотий стандарт знеболення для дітей – морфін у сиропі, лікарі й досі вагаються, а деякі з них взагалі не визнають того факту, що діти потерпають від болю, адже його “не видно”.

17 тисяч чи 70 тисяч?

Паліативна допомога для дітей – це комплексний підхід, що дозволяє поліпшити якість життя маленького пацієнта та членів його родини, які зіштовхнулися з важкою недугою.

За даними 2017 року від Міністерства охорони здоров’я України, паліативної допомоги щорічно потребує 17 500 дітей.

 Однак за статистикою ЮНІСЕФ ця кількість набагато більша – від 30 000 до 70 000 дітей.

Найчастіше паліативної допомоги потребують діти з такими діагнозами: онкохворі, з вродженими вадами розвитку, розумовою відсталістю, цукровий діабет, ДЦП, запальними хворобами центральної нервової системи, з хронічними гепатитами, серцево-судинними захворюваннями та хворі на туберкульоз.

Відсутність чіткого законодавства

Громадські організації, які займаються цією проблемою, переконані, що внесення змін до українського законодавства, яке б визначало порядок надання послуг паліативної допомоги медичними закладами та послуг паліативного догляду закладами соціальної сфери, змінить ситуацію.

Над вирішенням цього питання вже працюють БО «100 відсотків життя Рівне» та Українська асоціація дитячої паліативної допомоги, з якими мав нагоду поспілкуватися Європейський Простір.

Їхній проект «Підвищення ролі громадянського суспільства в забезпеченні прав дітей, які потребують паліативної допомоги» реалізується за фінансової підтримки ЄС.

“Наразі в Україні немає визначення, хто така дитина, яка потребує паліативної допомоги. Всі трактують це поняття по-різному. Хтось вважає, що це взагалі всі діти з невиліковними захворюваннями. Однак деякі захворювання можуть не надто обмежувати якість життя, тоді як є дуже важкі невиліковні захворювання. До того ж вважати, що всі паліативні діти невиліковні, є помилкою. Паліативний діагноз – це статус, це просто стан. Деякі діти одужують, деякі ні”, – пояснює Ганна Котенко, виконавчий директор БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» та керівник проекту.

Знеболення для дітей – лікарні не замовляють, а лікарі не призначають

Лікарі можуть надавати адекватне знеболення вже сьогодні, навіть без змін у законодавстві. Адже минулого року в Україні було зареєстровано морфін у сиропі для дітей.

Однак ситуація, як розповідає Ганна Котенко, не покращилася: “Непоодинокі випадки, коли батьки звертаються до лікаря, бо дитина скаржиться на нестерпний біль. Та лікарі не надають ефективної допомоги. Вони просто бояться призначати дітям морфін, адже це відповідальність. Поки вони вагаються і бояться, діти помирають в стражданнях”.

Саме тому проектом передбачена просвітницька допомога в усіх  регіонах, а у семи українських містах вже розпочали роботу  осередки правової підтримки, які допомагатимуть важкохворим дітям та їх батькам.

“Питання в тому, щоб якнайшвидше викрити відсутність знеболювального, оскільки є маса лікарів, які просто заявляють, що “дітям не болить”. Мовляв, вони не відчувають болю, бо в них не розвинена нервова система. Незважаючи на те, що кошти на закупівлю морфіну в сиропі виділено з держбюджету, лікарні не беруть на себе відповідальності замовляти, а лікарі не хочуть призначати цей препарат дітям”, – зауважує Ганна Котенко.

“Наше завдання якраз таки у тому, щоб переконати лікарську спільноту дотримуватися медичних протоколів. Багато що можна вирішувати на локальному рівні: відкриття паліативних лікарень чи дитячих хоспісів”, – пояснює керівник проекту.

Паліативна допомога – справа не тільки медична

В кожній області України є служба у справах дітей, але всі вони нічого не знають про права дитини, яка помирає.

Важкохвора дитина, яка ніколи не одужає, має ті ж самі права, що й здорова. Йдеться про право на лікування та знеболення, право на догляд та освіту, право на найвищий досяжний рівень життя.

“Було б непогано створити якісь виїзні бригади. І тому освітній компонент нашого проекту направлений вже не на лікарів, а на соціальні служби і на служби з прав дитини”, – зауважує Ганна Котенко.

Сьогодні сім’ї Руслана та Ірини, які не відходять від своєї маленької доньки ні на мить, допомагає соціальний працівник рівненського осередку правової допомоги. Він надає їм психологічну підтримку, а також навчає правильному догляду за дитиною.

Такі осередки правової допомоги, окрім Рівного, вже діють у Вінниці, Одесі, Харкові, Дніпрі, Миколаєві та Мукачевому. Впродовж трьох років вони надаватимуть соціальну та правову допомогу, представлятимуть та захищатимуть інтереси важкохворих дітей.

Команда проекту також робитиме все можливе для того, аби кожна область розробила меморандум намірів щодо надання дитячої паліативної допомоги, що буде зафіксований місцевою владою.

Джерело: euprostir.org.ua

Україна продовжує реалізовувати медичну реформу не лише, що стосується сфери надання медичних послуг, а й сфери лікарських препаратів. Відповідно до реалізації ідеї європейської інтеграції та зобов’язань, взятих Україною після підписання Угоди про асоціацію з ЄС, українці повинні мати можливість отримувати дешеві ліки. Це забезпечується програмою «Доступні ліки».

Днями МОЗ завершило прийом пропозицій щодо цін від виробників і за півмісяця, орієнтуючись на ці дані, оприлюднить новий перелік препаратів, які охоплює програма. Реєстр ліків, що відшкодовуються державою за урядовою програмою «Доступні ліки», переглядається Міністерством охорони здоров’я двічі на рік – у січні та липні. Це робиться задля того, щоб ціни на лікарські засоби були актуальними. Новий реєстр граничних цін на лікарські засоби для участі в урядовій програмі «Доступні ліки» Міністерство охорони здоров’я України затвердило ще на початку липня. Протягом 10 наступних днів фармвиробники та імпортери лікарських засобів подавали заяви для участі їх торгових препаратів у програмі «Доступні ліки». Заявки приймали до 12 липня 2018 року включно. МОЗ їх опрацює і вже на початку серпня затвердить новий перелік препаратів програми «Доступні ліки». Варто нагадати, що нині діючий реєстр препаратів, вартість яких відшкодовується державою, налічує 143 торгові назви лікарських засобів українського виробництва та 96 зарубіжного. Загалом для лікування серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу та бронхіальної астми нині є 239 препаратів. З них 47 одиниць є повністю безкоштовними для пацієнта. За рік роботи програми, споживання препаратів, що увійшли до переліку «Доступних ліків», в середньому збільшилося майже на 90%. Споживання препаратів від серцево-судинних захворювань збільшилося на 96%, для лікування діабету 2 типу – на 73%, бронхіальної астми – на 31%. Завдяки програмі, на деякі групи препаратів, що беруть в ній участь, ціни знизилися на 60%. В середньому всі виробники знизили ціни на чверть для того, щоб долучитися до програми відшкодування.

Нагадаємо, у 2017 році мaйже 253 тиcячі житeлів Рівнeнщини скористaлися прогрaмою «Доcтупні ліки». На життєвo нeобхідні ліки мeшканцям облaсті виписaли рeцептів на понaд 17 мільйонів гривeнь. Нaйбільше скористaлися держaвною прогрaмою у Володимирeцькому, Дубрoвицькому, Зaрічненському, Здолбунівcькому рaйонах, місті Вaраш, а тaкож в ОТГ – Клеcівській, Лoкницькій та Смизькій.

Ініціативна група «Збережи Устю» разом з іншими громадськими та благодійними організаціями здобула перемогу в конкурсі міні-грантів і отримає фінансування на здійснення адвокаційної діяльності щодо порятунку річки Устя. Про це 3-го липня розповіли в  інформаційно-освітньому просторі  InfoHub.

 Як зазначила представник ініціативи «Збережи Устю» Наталія Литвин, нині порушується право рівнян на чисте довкілля і їх проект спрямований на відновлення річки, її очищення та ліквідацію незаконних скидів нечистот.

–          Це питання часто піднімається, але комплексу заходів ніхто не впроваджував і не втілював у життя. Річка впливає на здоров’я рівнян і є видимим показником рівня забруднення навколишнього середовища, формує естетичне сприйняття Рівного. Ми розробимо і запустимо кампанію по відновленню річки. Розкажемо та покажемо що кожен з рівнян може зробити для покращення та порятунку водної артерії міста, – зазначила Наталія Литвин.

 Обираючи переможців незалежні експрти враховували адвокаційність кожної з пропозицій. Перевага надавалася тим проектам, які й надалі, навіть без фінансової підтримки, будуть працювати та приносили користь громадянам. Реалізація проектів має завершитись до жовтня 2018 року.

 –          Всі п’ять проектів, які здобули перемогу й отримають фінансування є такими, що дозволять вирішити актуальні проблеми. Благодійна організація «Вітрила надії» створюватиме реєстр хворих на муковісцидоз, що дозволить якісно фінансувати програму підтримки осіб, які мають це рідкісне захворювання. Крім того організація  навчатиме  батьків хворих дітей домашній опіці, оскільки ці діти потребують особливого догляду.  Команда лікарняних клоунів «Червоні носи»  покращуватиме емоційний стан дітей, які перебувають в Обласному будинку дитини. Громадська організація «Рівне-ТАКМЕД» впроваджуватиме в освітніх закладах міста курс домедичної допомоги «Умій врятувати життя».  Благодійний фонд «Скарбниця Надії» займатиметься розробкою і прийняттям положення про паліативне відділення в Обласному будинку дитини та запуском бригад паліативної допомоги, – представив переможців та розповів про їх проекти голова БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» Юрій Лазаревич.

Загалом на конкурс міні-грантів було подано десять проектних пропозицій. Загальна сума фінансування проектів-переможців 170 000 гривень. Конкурс  проводився в рамках проекту «Розвиток Коаліції організацій громадянського суспільства Рівненської області», що реалізується БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» та Радою реформ Рівного за підтримки Посольства Республіки Чехія в Україні.

3-го липня в  інформаційно-освітньому просторі  InfoHub  за адресою вул. Словацького 3А представлять проекти, які були визнані кращими в конкурсі міні-грантів і які отримають фінансування на їх реалізацію. Початок о 10.30

На конкурс міні-грантів було подано десять проектних пропозицій п’ять з яких відібрали експерти і саме їх завтра представлять громадськості.  Перевагу надавали проектам, реалізація яких дозволить просувати системні зміни у Рівному та області, вирішити актуальні проблеми.

Нагадаємо, що в рамках проекту «Розвиток Коаліції організацій громадянського суспільства Рівненської області», що реалізується БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» та Радою реформ Рівного за підтримки Посольства Республіки Чехія в Україні було оголошено конкурс міні-грантів.