Благодійна організація «Мережа 100 відсотків життя Рівне» провела тренінг-навчання для представників громадської ради при Рівненській ОДА на якому навчала контролювати бюджетні кошти.

–       Бюджетні кошти – це наші з вами кошти, тому представникам громадських організацій важливо розуміти механізми ефективного контролю за ними і вміти користуватися тими інструментами, які роблять цей контроль ефективним. Нині ділилися власним досвідом, показували напрямки роботи у галузі моніторингу на прикладі роботи БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне». Розповіли про основи використання електронних засобів та відкритих джерел для відслідковування зукупівель бюджетними організаціями, – зазначив голова БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» Юрій Лазаревич.

Тренінг «Підвищення ролі громади в контролі за бюджетами» організовувався з метою поширення досвіду організації серед громадських активістів у  напрямку контролю за бюджетами державних закладів в рамках  Проекту «Залучення громади Рівненської області до усіх етапів бюджетування», який реалізується «БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» в рамках програми «Публічні бюджети від А до Я: інформування, активізація та залучення громадянського суспільства», що виконується Фондом Східна Європа у партнерстві з Фундацією польсько-української співпраці ПАУСІ за фінансової підтримки Європейського Союзу та сприяння Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Рівненської обласної державної адміністрації.

Найближчим часом розпочне свою роботу Рівненський обласний Центр громадського здоров’я. Обласна рада вже дала згоду на його відкриття і нині триває підготовча й організаційна робота до запуску установи. В рамках цього у Рівному провели семінар на тему «Створення та запуск Рівненського обласного Центру громадського здоров’я».

На семінарі презентували реформу системи громадського здоров’я та розповіли про основні функції Регіонального центру громадського здоров’я. Ділився досвідом та розповідав про концепцію роботи заступник Генерального директора ДУ «Центр громадського здоров`я МОЗ України» з регіонального розвитку Роман Родина.

–          Це новий напрям. Профілактика захворювань у нас здійснювалась різними організаціями і на жаль єдиної координації в країні не було. Зі створенням центру з’явиться організація роботи, консолідуються зусилля для профілактики і промоції здорового способу життя, – зазначив Роман Родина.

Рівненщина стала пілотною областю, де буде створено заклад подібного типу. Створення єдиної системи громадського здоров’я – зобов’язання України перед ЄС. Країна пішла шляхом реформування галузі за кращими європейськими зразками. Громадське здоров’я – основа профілактичної медицини, яка має сприяти досягненню європейських стандартів якості життя та благополуччя населення.

–          В Україні все ще залишається високим відсоток смертності громадян від таких хвороб, як туберкульоз, інсульт, інфаркт, ВІЛ/СНІД та інших. У Європі цей відсоток значно нижчий. А все тому, що в ЄС пропагується здоровий спосіб життя та велика увага приділяється первинній профілактиці, тобто своєчасному зверненню до лікарів. Наша організація займається пропагандою реформ медицини. Й оскільки розвиток системи громадського здоров’я в Україні один з пріоритетів реформи, одним з першочергових завдань є створення Обласного центру громадського здоров’я, над цим нині й працюємо, – зазначив голова БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» Юрій Лазаревич.

Семінар проводився у рамках проекту «Сприяння інтеграції України в європейські мережі охорони здоров’я», який втілює благодійна організація «Мережа 100 відсотків життя Рівне» та управління охорони здоров’я міста Рівне. Проект спрямовано на подолання проблеми спротиву громади та медичної спільноти євроінтеграційним реформам системи охорони здоров’я.

До Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом  у Рівному провели кілька заходів в рамках всеукраїнської акції «Квітнути, а не хворіти: Україна без туберкульозу».  Медики та представники неурядових організацій розповіли про ситуацію з захворюваністю на туберкульоз та поспілкувалися з рівнянами, розповіли про міфи та факти, які стосуються туберкульозу.

У 2017 році рівень захворюваності на туберкульоз знизився, в порівняні з 2016 роком на 15%. Рівненська область знаходиться на 6-му місці по Україні у напрямку зростання показника захворюваності на активний туберкульоз. Україна наразі – перша  в Європі за захворюваністю. Майже кожен четвертий випадок туберкульозу в Україні – мультирезистентний, з множиною лікарською стійкістю. За кількістю хворих із такою формою туберкульозу ми є одним зі світових лідерів. Крім того, кожен п`ятий хворий на туберкульоз є носієм ВІЛ. Щорічно на Рівненщині від туберкульозу помирає 60-100 осіб, більшість з яких працездатного віку.

–         Туберкульоз виліковний, головне вчасно виявити недугу й дотримуватися всіх рекомендацій лікаря. Наше завдання, зробити все можливе, аби до 2020 року в Україні припинилися епідемія туберкульозу, – зазначив заступник голови правління БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» Євгеній Баборикін. До слова, організація займається амбулаторним супроводом хворих на туберкульоз.

В рамках акції, представники БО ««Мережа 100 відсотків життя Рівне» провели флешмоб із поширення паперових ромашок у центрі міста. Ромашка символізує чисті легені, тому на її пелюстках організатори написали симптоми туберкульозу та кілька правил, дотримання яких дозволить залишатися здоровим.

Заходи проводилися у рамках Проекту, який впроваджується БО «Світло надії» / CO «Light of Hope» за підтримки Мережа ЛЖВ, та направл​​​​​​ений на підтримку та інституційний розвиток ТБ спільноти.

Благодійна організація «Мережа 100 відсотків життя Рівне» запрошує до участі представників громадської ради при облдержадміністрації  у тренінгу «Підвищення ролі громади в контролі за бюджетами», який буде проведено 27 березня 2018 року в Рівненській ОДА (каб 201) початок  об 12.00.

Тренінг організовується з метою поширення досвіду організації серед громадських активістів у  напрямку контролю за бюджетами державних закладів в рамках  Проекту «Залучення громади Рівненської області до усіх етапів бюджетування», який реалізується «БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне» в рамках програми «Публічні бюджети від А до Я: інформування, активізація та залучення громадянського суспільства», що виконується Фондом Східна Європа у партнерстві з Фундацією польсько-української співпраці ПАУСІ за фінансової підтримки Європейського Союзу та сприяння Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Рівненської обласної державної адміністрації.

22 березня в конференц-залі Обласного управління охорони здоров’я Рівненської ОДА, експерт ГО «Ейдос» Ольга Зеленяк презентувала результати незалежної оцінки стану формування госпітальних округів та госпітальних рад в регіонах, їх складу та  проблемних питань нормативного врегулювання організаційних та процедурних засад діяльності госпітальних рад.

Рівне – четвертий регіон, де побувала експерт. Результати моніторингу вже були  представлені у Хмельницькому, Полтаві, Харкові. Рівненщина – серед дев’ятнадцяти областей України, де вже затверджені межі госпітальних округів та створені госпітальні ради. 

Нагадаємо, в рамках реформи у сфері охорони здоров’я, на Рівненщині було створено 3 госпітальних округи, які надають вторинну медичну допомогу з центрами у місті Рівне, Сарни та Дубно.

–          Дуже низький рівень розуміння у громад на місцях – чим займаються госпітальні ради та як вони допомагають, – зауважила експерт і зазначила, що загалом затверджено перелік та склад госпітальних рад у 19 областях – загалом 81 госпітальний округ. В 32 госпітальних округах з 81 сформовано госпітальні ради.

За її словами, серед проблемних питань – недотримання порядку здійснення розрахунку кількості членів госпітальної ради, порядку обрання голови госпітальної ради, відсутність єдиного підходу до питання необхідності затвердження госпітальною радою Положення про госпітальний округ, відсутність єдиного підходу до питання включення до складу госпітальної ради представників ОТГ.

За словами експерта, госпітальні ради не володіють достатньою інституційною спроможністю виконувати функцію з розроблення багаторічних планів розвитку, і це теж проблема.

Довідково:

Починаючи з листопада 2017 року ГО Центр «Ейдос» в рамках проекту «Громадський контроль процесу формування госпітальних округів в регіонах», який реалізується за підтримку МФ «Відродження», здійснює в Україні моніторинг для виявлення фактів та причин зволікання із формуванням складу та меж госпітальних округів в регіонах, ідентифікація можливих порушень в процесі формування госпітальних рад та організації їх діяльності, підвищення рівня інформованості суспільства щодо завдань, що покладені на госпітальні ради.

Матеріал публікується в рамках реалізації  проекту ГО Центру “Ейдос” ” Громадський контроль процесу формування госпітальних округів в регіонах” за фінансової підтримки програмної ініціативи “Громадське здоров’я” міжнародного фонду “Відродження”.

Детальніше про госпітальні ради Ви можете прочитати на нашому сайті:

Як і для чого поділили Рівненщину на госпітальні округи?

Яку медичну допомогу надаватимуть багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування в госпітальних округах Рівненщини?

До Всесвітнього дня боротьби проти туберкульозу медики Волині підготували статистичні дані про ситуацію з цією недугою в області й озвучили їх на прес-конференції.

За оцінками експертів ВООЗ в Україні за останні 5 років спостерігається тенденція до зменшення темпів росту захворювання на туберкульоз (далі – ТБ) та смертності від ТБ, проведено оптимізацію лабораторної мережі з діагностики ТБ та впроваджено сучасні швидкі методи діагностики ТБ, значно покращилась діагностика мультирезистентного туберкульоз (далі – МР ТБ), впроваджено стандарти лікування хворих на ТБ, поєднану патологію ТБ/ВІЛ, посилено співпрацю щодо протидії захворюванню на ко-інфекцію ТБ/ВІЛ, налагоджена взаємодія між центрами профілактики та боротьби зі СНІДом та протитуберкульозними закладами, закладено основу для впровадження заходів інфекційного контролю з ТБ та впроваджено реєстр хворих на ТБ.

Протитуберкульозна медична допомога населенню області надається на базі Волинського обласного територіального медичного протитуберкульозного об’єднання в склад якого входять обласний протитуберкульозний диспансер,   Луківська, Хотешівська та Поворська тублікарні, обласними протитуберкульозними санаторіями «Згорани» і «Колки» та фтизіатричними кабінетами при районних/міських лікарнях. У стаціонарах лікуються хворі на туберкульоз із бактеріовділенням, із тяжкою супутньою патологією, які потребують оперативного втручання, паліативні та діагностичні хворі. При припиненні бактеріовиділення, хворі мають змогу лікуватись в амбулаторних умовах під медико-соціальним супроводом  НУО (товариство Червоного Хреста у Волинській області та «Мережа 100% життя Рівне») або санаторно-курортно. Як на стаціонарному так і на амбулаторному етапі лікування протитуберкульозними препаратами безкоштовне.

В 2017 році захворюваність населення на всі форми активного туберкульозу (нові випади + рецидиви) становить 74,0 (769 осіб) на 100 тис. населення (2016 – 878 хворих або 84,4). Зниження захворюваності на 12,3%. Найвищі показники захворюваності у Рожищенському – 127,1,  Турійському – 88,1 та Іваничівському – 87,7 районах, найнижчі – у Горохівському – 44,5, Маневицькому – 58,6 районах та м. Нововолинську – 47,1. По Україні цей показник становить 63,9 на 100 тис. населення.

На нові випадки захворіла 601 особа, що становить 57,9 на 100 тис. населення (зниження на 2,9% порівняно із 2016 роком).

На 7,9% знизилась захворюваність бацилярним туберкульозом легень, що в епідеміологічному плані несуть найбільшу загрозу для оточуючих.

Захворюваність серед дітей 0 – 17 років включно залишається на минулорічному рівні та становить 10,0 на 100 тис. відповідного населення (24 дитини), а по Україні цей показник – 11,0.

В області відмічається низький рівень проведення туберкулінодіагностики, 28,7% від усіх підлягаючих. Стан вакцинації БЦЖ новонароджених покращився та склав у 2017 році 73,4% проти 44,6% у 2016 році.

На 9,1% зросла захворюваність на ко-інфекцію ТБ/ВІЛ (5,9 на 100 тис. населення), хоча цей показник залишається значно нижчим від аналогічного по Україні – 10,5 на 100 тис. населення.

Смертність від туберкульозу знизилась на 35,3% та становить 9,8 на 100 тис. населення (102 особи).

Із усіх випадків зареєстрованого чутливого ТБ у 2016 році ефективність лікування виглядає наступним чином:

• ефективне лікування – 78%;

• неефективне лікування – 22% (в тому числі померло – 11%, перервало лікування – 7% та невдача лікування – 4%).

Ефективність лікування МР ТБ (ТБ, стійкий до протитуберкульозних препаратів) значно гірша. Результати лікування МР ТБ, зареєстрованого у 2015 році:

• ефективне лікування – 46%;

• неефективне лікування – 54%( в тому числі – померло – 18%, невдале лікування – 24% та перервали лікування – 12%).

Слід зауважити, що тривалість лікування МР ТБ складає 20 – 24 місяці, протитуберкульозні препарати, які використовуються для лікування МР ТБ дуже токсичні та викликають велику кількість побічних реакцій. Окрім цього, це дорого вартісне лікування.

 Незважаючи на певні досягнення у боротьбі із туберкульозом, епідеміологічна ситуація залишається напруженою, існує загроза зростання туберкульозної інфекції в зв’язку із поширенням мультирезистентних форм туберкульозу та поєднаної патології туберкульозу з ВІЛ-інфекцією та СНІДом, збільшенням кількості внутрішніх переселенців, що потребує продовження реалізації відповідних заходів програми боротьби із захворюванням на туберкульоз в області, забезпечення контрольованого лікування та використання арсеналу протитуберкульозних препаратів в стаціонарних та в амбулаторних умовах, покращення співпраці залученням неурядових організацій, соціальна підтримка хворих та працівників закладів фтизіатричної служби.

До слова, цього тижня по всій країні триває серія заходів: «Квітни, а не хворій: Україна без туберкульозу», яка присвячена до Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом.

В ході реформування охорони здоров’я в Україні відбудуться зміни у звичній системі надання медичної допомоги. Їх зумовлює створення госпітальних округів, які покликані упорядкування мережу закладів охорони здоров’я. Особлива роль в госпітальних округах відводиться багатопрофільним лікарням інтенсивного лікування першого та другого рівня (далі – БЛІЛ), які й надаватимуть вторинну (спеціалізовану) та екстрену медичну допомогу у зоні обслуговування. Ці заклади з’являться в результаті процесу оптимізації лікарень, що діють на території міст і районів Рівнещини. Цей процес має відбутися, оскільки нинішня мережа закладів у кожному госпітальному окрузі, яких на Рівненщині три (Рівненський – 634803 особи, Сарненський –347167 осіб, Дубенський – 173996 осіб ), стане непосильним тягарем для загального бюджету госпітального округу. Така ситуація ставить перед госпітальною радою складне завдання – необхідність визначення які саме медичні заклади будуть розвинуті та посилені, а які мають бути перепрофільовані.

Згідно з нормативними документами, до складу госпітального округу повинно входити не менше однієї багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування першого та/або другого рівня. Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування 1-го рівня має обслуговувати не менше 120 тис осіб, а 2-го рівня – не менше 200 тис осіб.

В Міністерстві охорони здоров’я роз’яснюють, що  виконувати функції БЛІЛ першого або другого рівня будуть медзаклади, на які покладе такі функції орган місцевого самоврядування на основі пропозицій госпітальної ради відповідного округу. Головна умова, щоб функціональні потужності закладів відповідали рівню БЛІЛ. Вимога проста, заклад має забезпечувати можливості діагностики, догляду та лікування невідкладних станів у цілодобовому режимі та надання реабілітаційної допомоги у гострому періоді. У разі наявності обґрунтованих потреб, може бути організоване функціонування окремих таких лікарень для дорослого та дитячого населення.

У таких закладах основними видами медичної допомоги будуть екстрена та вторинна (спеціалізована) медична допомога, зокрема: ведення пологів (допомога під час пологів), лікування патології вагітності та надання невідкладної акушерсько-гінекологічної допомоги; лікування хвороб, травм, отруєнь; проведення хірургічних втручань; надання трансфузіологічної допомоги; зменшення ступеню важкості захворювання, травми, отруєння (за винятком паліативної допомоги); запобігання загостренню або ускладненню хвороби, травми, отруєння, які поставили чи можуть поставити під загрозу життя чи нормальне функціонування організму пацієнта; виконання діагностичних або терапевтичних процедур, які не можуть бути виконані в інших умовах чи за межами лікарні; надання реабілітаційної допомоги в гострому періоді.

Багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування мають надавати цілодобову вторинну  медичну допомогу у стаціонарних умовах. Цілодобово надаватиметься й екстрена медична допомога. В разі необхідності, забезпечивши пацієнта необхідною допомогою він направляється до закладів охорони здоров’я що надають третинну (високоспеціалізовану) допомогу відповідно до клінічних маршрутів.

Спеціалізація медичної допомоги БЛІЛ першого рівня для надання екстреної та вторинної  медичної допомоги у стаціонарних умовах здійснюватиметься за наступними лікарськими спеціальностями: акушерство і гінекологія; анестезіологія; ендоскопія, клінічна лабораторна діагностика, клінічна імунологія, клінічна біохімія; медицина невідкладних станів; неврологія; ортопедія і травматологія; патологічна анатомія; педіатрія; рентгенологія; терапія; трансфузіологія; ультразвукова діагностика; хірургія.

У МОЗ наголошують, при наданні медичної допомоги у БЛІЛ першого рівня має бути забезпечено дотримання принципів інфекційного контролю та можливість тимчасової ізоляції пацієнтів з інфекційною патологією, а також можливість тимчасової ізоляції та надання базової медичної допомоги пацієнтам з гострими психічними розладами.  У разі відсутності на території обслуговування БЛІЛ першого рівня закладів охорони здоров’я для надання паліативної та реабілітаційної допомоги чи у разі неможливості цих лікарень повністю забезпечити потреби населення зони обслуговування у такій допомозі, у БЛІЛ першого рівня можуть створюватися відповідні структурні підрозділи, призначені для забезпечення надання паліативної та реабілітаційної допомоги.

Що стосується спеціалізації медичної допомоги БЛІЛ другого рівня для надання екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у стаціонарних умовах то її здійснюватимуть за наступними лікарськими спеціальностями: акушерство і гінекологія; анестезіологія; гастроентерологія; гематологія; дитяча хірургія; ендокринологія; ендоскопія; інфекційні хвороби; кардіологія; клінічна лабораторна діагностика, клінічна імунологія, клінічна біохімія; комбустіологія; медицина невідкладних станів; неврологія; нейрохірургія; неонатологія; нефрологія; ортопедія і травматологія; отоларингологія; офтальмологія; патологічна анатомія; педіатрія; проктологія; психіатрія; пульмонологія; ревматологія; рентгенологія; судинна хірургія; терапія; трансфузіологія; ультразвукова діагностика; урологія; функціональна діагностика; хірургічна стоматологія; хірургія.

У разі необхідності та медичних потреб населення зони обслуговування, на базі БЛІЛ першого та другого рівня може бути організоване надання пацієнтам вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги за іншими лікарськими спеціальностями в умовах стаціонару (у тому числі в умовах денного стаціонару) чи в амбулаторних умовах. Рішення про можливість організації надання такої додаткової допомоги на базі БЛІЛ першого рівня приймаються з урахуванням рекомендацій Госпітальної ради відповідного госпітального округу.

Матеріал публікується в рамках реалізації  проекту ГО Центру “Ейдос” ” Громадський контроль процесу формування госпітальних округів в регіонах” за фінансової підтримки програмної ініціативи “Громадське здоров’я” міжнародного фонду “Відродження”.

Госпітальні округи в Україні почали утворювати майже рік тому. Цей процес супроводжувався гучними, здебільшого політичними баталіями, але нині все стихло. При цьому, до нині чимала кількість громадян не розуміють, навіщо потрібні госпітальні округи і як це працюватиме, окрім того, що цей процес був одним із перших і необхідних кроків медичної реформи.

В рамках реформи у сфері охорони здоров’я, на Рівненщині було створено 3 госпітальних округи з центрами у місті Рівне, Сарни та Дубно.

Госпітальний округ — це територія, розмір та кількість населення якої дає можливість сформувати ефективну і сучасну медичну мережу повного циклу. Фактично, це є об’єднання закладів охорони здоров’я, що надають вторинну медичну допомогу. Формування госпітальних округів не пов’язане напряму з адміністративно-територіальною реформою. Бо територіальний устрій робиться на десятки років, а госпітальний округ є динамічною структурою. Тобто, межі госпітальних округів з часом можуть змінюватися.

Один госпітальний округ має обслуговувати від 120-ти до 200 тисяч людей, а досяжність має бути в радіусі 60-ти хвилин або 60-ти кілометрів. Адміністративним центром визначається населений пункт, у якому живе близько 40-ка тис. людей.

На Рівненщині хоч і створили госпітальні округи, однак цей поділ, особливо, що стосується кількості населення, яке має обслуговуватися на території того чи іншого госпітального округу, не відповідає задекларованій нормі.

Госпітальні округи створювали з розрахунку, щоб на тій території, яку займає округ, медична мережа у повній мірі забезпечувала громадян якісними медичними послугами. Велику увагу під час створення приділяли не лише територіального поділу на північ, центр та південь, а й на логістичну мережу. Відтак центрами госпітальних округів на Рівненщині стали найбільші міста з найкращою інфраструктурою.

Зрештою, в області могло бути утворено 6 госпітальних округів. Таку ідею озвучили депутати Рівненської обласної ради. Ці округи рекомендували створити у Рівному, Дубно, Сарнах, Володимирці та Костополі. Крім того ніяк не могли визначитися, де має бути шостий округ – Здолбунів чи Гоща. В цей же час представники виконавчої гілки влади відстоювали геть іншу позицію. Заступник голови облдержадміністрації Світлана Богатирчук-Кривко переконувала, що на Рівненщині навпаки необхідно максимально оптимізувати медичні заклади, аби перестати витрачати гроші на комунальні послуги та зарплати а, «набратися сміливості і, нарешті, подумати про пацієнта, щоб він не приходив у медзаклад зі спиртом і ватою». Зрештою, депутати навіть підготували відповідний лист-звернення на сесію, але більшість не підтримала цієї ідеї, оскільки начальник управління охорони здоров’я Юрій Осіпчук доповідаючи з цього питання додав, що яке б рішення щодо формування госпітальних округів у Рівненській області не прийняли депутати облради, воно матиме виключно рекомендаційний характер, тож обранці вирішили залишити все як є.

Найбільшим в області став Рівненський госпітальний округ. До його  складу входять: Костопільський (в т. ч. Деражненська об’єднана територіальна громада (далі ОТГ), Пісківська ОТГ), Березнівський, Гощанський (в т.ч. Бабинська та Бугринська ОТГ), Корецький, Здолбунівський, Острозький , Рівненський райони, м. Острог та м. Рівне. Цей округ створено з адміністративним центром у Рівному. Він налічує 634803 особи, що в більш як три рази перевищує рекомендовану  кількість населення…

Сарненський госпітальний округ, другий за величиною, до його складу входять: Зарічненський (в т.ч. Локницька ОТГ), Володимирецький, Рокитнівський , Дубровицький (в т. ч. Миляцька та Висоцька ОТГ), Сарненський (в т.ч. Клесівська ОТГ) райони та м. Вараш; адміністративний центр – м. Сарни. Кількість його жителів – 347167 осіб.

Дубенський госпітальний округ, найменший. До його складу входять: Дубенський (в т.ч. Смизька та Привільненська ОТГ), Млинівський (в т.ч. Млинівська, Острожецька, та Боремельська ОТГ, Радивилівський (в т.ч. Радивилівська, Крупецька та Козинська ОТГ), Демидівський район (в т.ч. Демидівська ОТГ) та м. Дубно. Цей госпітальний округ з кількістю жителів – 173996 осіб, що відповідає рекомендаціям.  Адміністративний центр м. Дубно.

До складу ГО має входити не менше однієї лікарні інтенсивного лікування першого (базового) та/або другого рівня – власне, навколо неї все “закручується”. А також лікарні відновного (реабілітаційного) спрямування, хоспіси, консультативно-діагностичні центри та ін. Багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування першого та другого рівня (далі – БЛІЛ) надають вторинну (спеціалізовану) та екстрену медичну допомогу у зоні обслуговування госпітального округу.

Округами керуватиме госпітальна рада. Їх фінансуватимуть із державного, місцевих бюджетів територіальних громад, недержавних інвестицій, спонсорських та благодійних внесків, коштів міжнародної допомоги та з інших джерел. Госпітальна рада складається з представників міст обласного значення, районів, ОТГ, науковців, медиків, громадських активістів. Кількість таких керівників для кожного госпітального округу різна, бо ж її визначають за спеціальною формулою (відповідно до кількості населення).

Матеріал публікується в рамках реалізації  проекту ГО Центру “Ейдос” ” Громадський контроль процесу формування госпітальних округів в регіонах” за фінансової підтримки програмної ініціативи “Громадське здоров’я” міжнародного фонду “Відродження”.

Змінами до законодавства в Україні, пов’язаними з її інтеграцією в Євросоюз, передбачено, що українське законодавство, яке регулює діяльність служби крові, має бути імплементоване до законодавства країн ЄС.  У  2015 році європейські експерти виділили ряд недоліків в роботі служби крові. Серед них – відсутність загальнодержавної служби крові.

Впродовж двох років у цьому напрямку велася робота, була підготовлена концепція розвитку служби крові в Україні і стратегія її впровадження. Зараз стратегія готова. На жаль, поки не прийнята. Ця стратегія повністю міняє структуру служби крові. Буде створено новий орган – національний трансфузійний центр, що увійде до складу МОЗ України. На регіональному рівні в областях будуть центри служби крові на базі обласних станцій переливання крові.  Будуть також трансфузіологічні регіональні комітети. Окремо будуть відділені лікарняні банки крові, які будуть займатися сугубо клінічною трансфузіологією, не маючи право забирати та самотужки переробляти кров. Поки ж медики ведуть підготовку до цих змін, проводять заходи, інформують громадськість та своїх колег про перетворення, які на нас чекають.

Тим часом Рівненська обласна станція переливання крові покращує якість своєї праці та наближає її до вимог ЄС завдяки програмі по впровадженню так званого автоматичного плазмаферезу.

– Система якості починається від умов заготівлі і закінчується умовами зберігання, сюди входять вимоги до персоналу, приміщення, обладнання, до пластикової тари, з якою працюємо, до умов зберігання. У нас є достатньо холодильників, і можу похвалитися, що останнім часом ми оснастили нашу експедицію, це відділ, який цілодобово працює, який, власне, і є основним відділом, який забезпечує вночі, вдень нашою готовою продукцією, там буквально з вчорашнього дня почали працювати нові холодильники, – розповідає Ніна Симків, заступник головного лікаря Рівненської обласної станції переливання крові.

Наразі є велика необхідність в оптимізації витрат бюджетів на відбір крові, її превезення та доставку пацієнту, й вдосконалення системи контролю якості крові. Та найголовніше – повний перехід на безоплатне добровільне донорство.

– Культура донорів звичайно змінюється, у нас є сайт, де ми говоримо, які потрібно групи, як харчуватися донорам, збільшується кількість молодих донорів,- зауважує  Олена Матюк, заступник головного лікаря з якості Рівненської обласної станції переливання крові.

Однак, цього поки недостатньо. У західних країнах буди донором — престижно. Така людина своєю доброю справою викликає повагу в оточуючих, тому проблема з переливанням крові в медичних закладах давно вирішена — вона завжди в наявності. У Рівному ця проблема теж не є гострою, за останні два роки у нас збільшилася кількість постійних донорів. Проте бувають дні, коли кров однієї й тієї ж групи та резусу потрібні одразу кільком лікарням. Ось тоді й виникає дефіцит. Крім того, донорство не є настільки популярною справою як в країнах ЄС, відтак в цьому контексті необхідно провести серйозну роботу.

–          У Рівному ситуація некритична, але цифри останніх років свідчать, що в Україні на 1000 осіб припадає 12-14 донорів. Для порівняння: у країнах Європи – 25, у США і Канаді – 40-60. Бути донором в європейських країнах престижно, і це попри те, що громадянам, які здають власну кров нічого не платять. Але на це європейці йдуть, бо це говорить про добрий стан здоров’я та про соціальну позицію, – говорить голова правління БО “Мережа 100 відсотків життя Рівне” Юрій Лазаревич.

Реформування служби крові – один із пріоритетів реформування української системи охорони здоров’я відповідно до вимог ЄС. Національна стратегія розвитку служби крові була схвалена розпорядженням КМУ у 2016 році. Розроблена ж вона відповідно до Директив Європейського Союзу. Реформи передбачають формування єдиної Національної структури для впровадження в Україні кращих міжнародних стандартів і практик. Для цього, за словами експертів, потрібно не лише створити стратегію централізованого управління, а й збільшити фінансування установ та контроль за ефективним використанням усіх донорських зусиль.

Про це заявила радник міністра охорони здоров’я в сфері паліативної допомоги Олександра Брацюнь під час презентації проекту щодо забезпечення прав дітей, які потребують паліативної допомоги.

– Ще до недавнього часу ми не визнавали, що паліативні діти у нас є і що вони потребують комплексної допомоги. Паліативна допомога передбачає лікування основного захворювання незалежно від прогнозу та лікування симптоматики. Це дуже важливі речі, щоб ми не боялися визнавати дітей паліативними. Міністерство охорони здоров’я бачить своїм завданням якнайшвидше опрацювання нормативної бази де буде закріплено всі позиції для надання паліативної допомоги дітям і дуже важливо, щоб в нас з’явилися виїзні служби паліативної допомоги бо переважна більшість дітей перебуває вдома, бажає перебувати вдома і це правильно, такою є світова практика, заявила Олександра Брацюнь.

Також пані Брацюнь звернулася до лікарів і закликала їх чути дітей, які потребують паліативної допомоги.

– На жаль, в спільноті лікарів не визнається факт того, що діти потерпають від болю. Лікарі досі вагаються призначати сильнодіючі знеболювальні препарати при стійкому, хронічному чи довготривалому болі, бо говорять, що цього болю не видно. Це говорить про те, що ми до нині перебуваємо в полоні ілюзій, що пацієнтам не треба вірити, навіть якщо це дитина, яка вказує на біль. Це потрібно приймати як правду і призначати ліки відповідно до того рівня болю, на який вказує дитина, – заявила радник міністра охорони здоров’я в сфері паліативної допомоги.

За підтримки Євросоюзу в Україні цього року почав діяти проект з надання правової допомоги важкохворим дітям та їх батькам «Підвищення ролі громадянського суспільства в забезпеченні прав дітей, які потребують паліативної допомоги». Проект має кілька напрямків, зокрема розробка та внесенні змін до законодавства, яке б визначало статус людини, зокрема дитини, яка потребує паліативної допомоги, і надавало можливість для забезпечення прав цих дітей. Крім того реалізатори проекту створюватимуть осередки правової допомоги в містах Рівне, Вінниця, Суми, Харків, Дніпро, Миколаїв та Ужгород. Впродовж трьох років вони надаватимуть соціальну та правову допомогу, представлятимуть та захищатимуть інтереси важкохворих дітей.

В Україні все ще залишається високим відсоток смертності громадян від таких хвороб, як туберкульоз, інсульт, інфаркт, ВІЛ/СНІД та інших. У Європі цей відсоток значно нижчий, там багато довгожителів. А все тому, що в ЄС пропагується здоровий спосіб життя та велика увага приділяється первинній профілактиці, тобто своєчасному зверненню до лікарів. Це й стало основною темою навчального семінару, організованого для лікарів Рівного ГО “Мережа 100% життя” на базі ЦПМСД “Центральний”.

На сьогоднішній день комунікація між лікарем та пацієнтом є запорукою не тільки успішного лікування а і завчасного попередження хвороби та виявленні її на ранній стадії. Понад 50% хвороб, а то і більше, можна було б попередити, якби населення вчасно зверталися до лікарів та проходили медогляд.

–        За 2017 рік серед жителів міста Рівного зареєстровано 101 випадок вперше виявленого активного туберкульозу, серед яких 20% це занедбані форми, – каже керівник одного зі структурних підрозділів управління охорони здоров’я Валентина Опанасик, яка проводила семінар. – Щорічно від туберкульозу збільшується кількість померлих (в 2017 році 18 осіб померло від туберкульозу). Щороку в Україні діагностується від 2 до 3 тисяч хворих на СНІД. В місті Рівному захворюваність на СНІД з 2006 року з показника 2,8 на 100 тисяч населення зросла до 15,5 в 2016 та 11,0 в 2017 роках. Разом з захворюваністю збільшується і смертність від цієї недуги. Лікарі звертають увагу на те, що варто повернутися до обов’язкових профілактичних оглядів. І звертатися до лікаря, не коли вже запустили хворобу, а щойно з’явилися перші симптоми. Головним важелем у попередженні поширення ВІЛ-інфекції є дотримання здорового способу життя, відмова від ризикованої щодо інфікування ВІЛ поведінки, насамперед вживання наркотиків, обов’язкове використання при статевих контактах засобів  індивідуального захисту.

Протягом останніх років в місті Рівному відсоток відвідувань до лікарів з приводу захворювань становить більше 70 %. Щорічно серед жителів міста реєструють близького 300 випадків інфарктів міокарду та до 500 інсультів. Протягом багатьох років поспіль перше місце серед причин смертності жителів міста Рівного, як і по всій Україні, займають причини хвороб системи кровообігу. Невтішним є і те, що все більше рівень смертності фіксується серед населення працездатного віку, а саме серед чоловічої статі.

– Здоровий спосіб життя і своєчасне звернення до лікарів можуть значно виправити ситуацію високої смертності серед чоловіків, – наголосила Валентина Опанасик. – Щорічно дедалі більше свідомої молоді обирає здоровий спосіб життя, спрямовує свої зусилля на збереження т зміцнення свого здоров”я. Правильне харчування, з урахуванням умов життя, забезпечує сталість внутрішнього середовища організму людини, діяльність різних орагнів та систем, гармонійний розвиток та високу працездатність. Часто можна чути твердження, що хвороба виникла на «нервовому ґрунті». Дійсно, психосоматичні захворювання, тобто, органічні захворювання, серед інших хвороб займають до 60-70% і виникають на ґрунті психоемоційного перенапруження. Під час семінару медики говорили і про те як не піддаватись професійному вигоранню та як емоції впливають на стан людського організму.

Вберегти своє здоров’я та вчасно виявити хворобу – не складно. Для цього необхідно періодично звертатися до лікарів та проходити профілактичні огляди.